Дівчині обов'язково треба когось любити, інакше вона буде всіх ненавидіти.
Коли я сказала йому, що не хочу його бачити, він узяв і вимкнув світло, а ти б просто образився і пішов, ось тому я з ним.
Правда в тому, що любов починається з троянд, а закінчується шипами.
Ти повинен усвідомити, що люди мають право мислити не так, як мислиш ти, і не робити того, чого ти від них очікуєш. Вони, ймовірно, люблять тебе, але їх любов може проявлятися не так, як ти хочеш.
Без тебе не те що ніяк, без тебе - немає сенсу.
Словами можна торкатися. І ще ніжніше, ніж руками.
На жаль, люди не можуть вибрати собі любов, вона сама їх обирає.
Жінки, яких я знав, вони були начебто ось ця склянка води. А ти - Океан.
Найбільшого душевного болю, нам завдають наші власні ілюзії, фантазії та мрії.
Коли люди люблять один одного, їм не потрібна справедливість.
Чоловік може бути щасливий з будь-якою жінкою, окрім тієї, в яку він закоханий.
Розумна дівчина цілує, але не любить, слухає, але не вірить і йде до того, як її залишили.
Краще бути однією, ніж нещасною з кимось.
Жодна людина не заслуговує твоїх сліз, а ті, хто заслуговують, не змусять тебе плакати.
Жити з людиною, яку любиш, так само важко, як любити людину, з якою живеш.
Внутрішня краса набагато цікавіша, ніж краса зовнішня.
Для кожної людини, знайдеться своя зірочка на небі.
Я люблю тебе. Навіть якщо у мене немає настрою. Навіть якщо на дворі осінь. Навіть якщо за вікнами різні міста. Я люблю тебе.
Мені здається, що занадто сильні емоції щось перепалюють в людині. Якщо любив занадто сильно, то більше любити не зможеш.
Твоя людина не та, якій з тобою добре — з тобою може бути добре сотні людей. Твоїй без тебе — погано.
І настає час, коли тобі хочеться знищити те, що ти любиш, щоб воно тебе більше не мучило.
Згадай мої очі, коли будеш дивитися в очі тих, хто тебе ніколи так не покохає.
Потрібно мати щось спільне, щоб розуміти один одного і чимось відрізнятись, щоб любити один одного.
Скільки всього тримає в собі пляшка недопитого вина: скільки потаємних щирих розмов, скільки поцілунків, пристрасті та ніжності, безсонних, проте таких приємних ночей. Та є ще одна пляшка, яку так важко відкрити - вона сповнена самотності, недосказаних слів, гірких сліз,захованих почуттів та непрожитих моментів. Її хочеться одразу ж випити. Наодинці. І забутись, заснути. Назавжди. І не прокинутись.
Такий собі погріб закоркованих почуттів.