Нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим. Буває, іноді дивлюся, дивуюсь дивом, і печаль охватить душу; стане жаль мені її, і зажурюся, і перед нею помолюся, мов перед образом святим.
Люди думають, що будуть щасливі, якщо переїдуть в інше місце, а потім виявляється: куди б ти не поїхав, ти береш з собою себе.
— Начебто весна. Все одно сумно якось, сіро. — Поміняй шпалери.— На кухні? — В голові.
Подивися, про що ти думаєш зараз, це і стане твоїм майбутнім. Думай про хороше, про любов, успіх, удачу, достаток і радість. І милуйся цим в майбутньому.
Я вийнятково терпляча, якщо врешті-решт всеодно все буде по-моєму.
Коли мене відштовхують, я віддаляюся, коли мене забувають, я ні поглядом, ні словом не буду про себе нагадувати.
Думай як королева. Королева не боїться зазнати невдачі, адже невдача - це ще одна сходинка на шляху до величі.
Жіноча здогадка має більшу точність, ніж чоловіча упевненість.
Подаруй мені гілку мімози! Я, пригорну її до грудей. Загадаю на щастя, на долю. В цей весняний і сонячний день! І від радості серце здригнеться! І заграє веселка в очах. Знаю, молодість вже не вернеться! Та цвістиме весна завжди в наших серцях!!!
Хто б не увійшов у двері, це завжди не той, кого хотілося б бачити, але надія завжди залишається.
Немає нічого приємнішого на світі, ніж усвідомлювати свою потрібність. Інша справа, коли робота безцільна - ось тоді людина всяку впевненість в собі втратить.
Щоб зрозуміти жінок, треба стати жінкою, а якщо нею стати неможливо, то залишається тільки прийняти жінок такими, якими вони є - повними загадок і чарівності в своїй індивідуальності.
Вірте в себе! Вірте в свої здібності! Без скромної, але розумної впевненості у своїх силах, ви не зможете бути успішним чи щасливим.
Читаючи добрі книги, ми поливаємо квіти, які ростуть у нас.
Люди, у яких своє горе, вміють втішати інших.
Через 20 років ви будете більше розчаровані тими речами, які ви не робили, ніж тими, які ви зробили. Тому відчальте від тихої пристані. Відчуйте попутний вітер у вашому вітрилі. Рухайтеся вперед, дійте, відкривайте!
- Люблю впертих людей. - Чому впертих? - Бо ті, що відразу з усім погоджуються, обіцяють, світять до тебе зубами, - ніколи ні чорта не зроблять. Скажуть: вибачайте, не вийшло. А вперті як? Вони спершу впираються, огинаються, потім сердяться, далі закипають гнівом і ненавистю, а тоді дивись - усе зроблено. І коли зроблено - вони починають радіти, як діти. Тому що вдалося, вийшло.
І лід тане, коли ми світимо, і серця відкриваються, коли ми любимо, і люди змінюються, коли ми відкриті, і чудеса відбуваються, коли ми віримо!
Мабуть, усе можливо подолати. Однак я знаю істину одну: Ніхто у світі ще не зміг здолати тендітну, ніжну дівчину-весну.
Ви починаєте свою подорож, не знаючи, куди вона приведе вас. У вас є плани, у вас є мрії, але вам потрібно час від часу виїжджати на незвідані дороги, стикатися з непрохідними горами, перетинати зрадницькі річки, бути заблокованими зсувами і землетрусами. Таке життя.
Я був переконаний, що наші люди в жодному разі не повинні були розвинути в собі звичку сподіватися на чиюсь допомогу. Якщо ми хотіли досягти успіху, ми повинні були сподіватися тільки на себе.
Людина чогось варта тільки тоді, коли вона має свою власну точку зору.
Що розум людини може осягнути і в що він може повірити, те він здатний досягти.
Не важливо, як повільно ти просуваєшся, головне, що ти не зупиняєшся.
Якомога швидше перетворюйте ваші масштабні думки в масштабні дії. Не дозволяйте хибним відмовкам гальмувати вас. Відмовки - симптоми страху.
Я дізнався десяток мов, вивчав літературу і мистецтво, провів свої найкращі роки в бібліотеках, читав усе що мені попадало в руки, і я відчув, що я даремно витрачав час. Проте незабаром я зрозумів, що це все було найкраще, що я робив у своєму житті.