Жити гідно не заборонено нікому.
Якби молодість знала, якби старість могла!
Життя — довгий, дуже довгий вдих... до останнього видиху.
Не тому сумна старість, що кладе кінець радощам, а тому, що кладе кінець надіям.
Настане день, коли нам бракуватиме однієї-єдиної речі, і це не буде об'єкт наших бажань, а самі бажання.
Вечір життя приносить із собою свою лампу.
Без відчаю до життя немає і любові до життя.
Життя — це слабкий відблиск часу між двома вічностями.
Ми не готуємося до смерті, ми звільняємося від життя.
Ми не знаємо, що таке життя, то чи можемо ми знати, що таке смерть?
У житті кожен повинен робити власні помилки.
Від того, що життя стане краще, всім краще не стане.
Ми давно вже живемо смертю хоробрих.
Ніхто так не вміє жити, як не вміємо ми!
Скаржитися на життя пізно, якщо ти вже народився.
Завтра ніколи не приходить; триває вічне сьогодні.
Не завтра буде смерть, а коли-небудь сьогодні.
Сильнішою від смерті буває любов. Чи буває вона сильнішою від життя?
Ми всього боїмося, як і належить смертним, і всього хочемо, мовби обдаровані безсмертям.
Воскресати можуть лише мертві. Живим — важче.
Не кожному личить життя.
Перша умова безсмертя — смерть.
Ти й сам забудеш про себе після смерті, що ж казати про інших.