Через 20 років ви будете більше шкодувати про ті речі, які ви не робили, ніж про ті, які ви зробили. Тому відчальте від тихої пристані.
Ніяка зовнішня краса не може бути повною, якщо її не освітлює краса внутрішня...
Коли ти сама по собі, нічия — тобі належить весь світ.
Душа повинна пахнути, як свіжа весняна півонія. Душа повинна пахнути щастям.
Ми змінюємося під впливом людей, яких зустрічаємо, і часом настільки, що самі себе не впізнаємо.
Корисно іноді все залишати і їхати. І обов'язково при цьому вимикати мобільний телефон.
Якщо ти чогось хочеш, ти зобов'язаний цього домогтися, і чхати на всі принципи, страхи і думки інших людей.
Мені нагадують людські серця крихке й тоненьке серце олівця — зламати легко, застругати важче, списати неможливо до кінця.
Все хороше записуй у своєму серці, а все погане - на воді...
Щоб пізнати людину, потрібно з нею посваритися.
Йому завжди потрібні були інші люди, а мені, я думаю, завжди потрібен був тільки він.
Чужі заскоки потрібно поважати, щоб інші у відповідь гуманно ставилися до твоїх власних тарганів.
Але мабуть ми правди не зурочим, що світ вже так замішаний на злі, що як платити злочином за злочин, то як же й жити, люди, на землі?
Бувають хвилини, коли хочеться, ні на що не дивлячись, повалитися на підлогу і спати.
В тому-то й біда: коли тобі кепсько, ти навіть думати не можеш.
Як часто, в житті помиляючись, втрачаємо тих, хто нам дорогий. Намагаючись сподобатися чужим, біжимо від ближнього. Підносимо тих, хто нас не вартий, а найвірніших зраджуємо... Тих, хто нас так любить, ображаємо, а самі чекаємо вибачень.
Зараз я прислухаюся тільки до почуттів, які переживаю в теперішньому, ніяких оглядок назад і кидків в майбутнє. Завтра буде завтра.
Не знаю, хто більше винен у цьому, але будь-яка розмова, затіяна мною, вичерпується вже через дві хвилини.
Справжня невдача – це відсутність спроб що-небудь зробити. Все інше лише практика. Це нормально, якщо ви заплуталися, потрібно лише дати собі час на перепочинок і ніколи не здаватися. Деякі речі потребують часу, і з кожним кроком ви наближаєтеся до реалізації своїх цілей.
Бог посилає нам людей:справжніх, щирих, готових допомогти в будь-якій життєвій ситуації, справжніх друзі. Такі з нами з дитинства залишаються незамінними. Але ми часто не цінуємо їх, віддаючи перевагу лідерам та задавакам. Бог посилає нам людей,готових віддати нам все:щиру любов, турботу, весь свій час, своє серце. Але часто ми нехтуємо ними, шукаючи неіснуючі ідеали, створені нашою уявою. Кожного дня ми отримуємо тепло, ласку і турботу від батьків, але часто не цінуємо цього. Багато речей, які є насправді важливими для нас, не є вічними. Тому цінуйте кожне добре слово, добру справу і вчинок, який має стосунок до вас. І частіше говоріть своїм близьким слова любові і кохання.
Не варто садити квіти в серця тих людей,які не будуть їх поливати.
Сучасні люди надто скупі..скупі на вчинки,скупі на емоції,скупі на слова,скупі на час..Скупі навіть на знання для самих себе.Достатньо просто картинки чи короткої цитати в Інтернеті.Ось вам і весь інформаційний простір...
Не суди і не ображайся на людей. Що б вони тобі не зробили, не зненавидь нікого. Кожен чинить відповідно до того, як навчений, або ж який має характер. Не багато володіють добротою і розумінням.
На жаль ви побачите справжнє обличчя людини тільки тоді, коли перестанете приносити їй користь.
Не заважайте людям думати про вас так, як їм хочеться. Можливо для них - це єдина втіха.
Вмій пережити ту хвилину, коли здається, що все вже втрачено ... Цінуй і поважай того, хто тебе любить. А не сходи з розуму по тому, хто тобі подобається .... Життя - це посмішка, навіть коли по щоках течуть сльози.
Людина не завжди робить те, що хоче. Одна справа жити, інше хотіти. Не треба засмучуватися. Головне, не втомлюватися бажати і жити. А все інше від нас не залежить.
Ваше майбутнє створюється тим, що ви робите сьогодні, а не тим, що будете робити завтра.
Сьогодні треба робити те, що треба робити сьогодні. Вірити. Працювати. Терпіти. Любити. І не вимагати зайвого у Господа Бога: Він сам знає, що робить.