Їсти свій хліб без надії—означає повільно вмирати з голоду.
Ми всі вмираємо невідомими.
Щоби дійти до мети, потрібно перш за все, йти.
Для себе кожен безсмертний; він, можливо і знає, що повинен померти, але ніколи не знатиме, що він мертвий.
Допоки триває неуцтво, людина не знаходить засобів супроти зла.
Друзі — злодії часу.
Заздрість не знає свят.
Милосердя не буває надмірним.
Гірших усюди більшість.
Життя гарної людини — це сатира на людство.
Кожна людина завжди чиясь дитина.
Мовчання — знак згоди.
Живемо між людей, а не між ангелів.
Щоби змінити розум, потрібно спочатку змінити серця.
Усі люди шукають щастя, і ніхто його не знаходить.
Якби всі людські бажання здійснилися, земля стала би пеклом.
І не було, і не буде, і тепер немає людини, котра гідна лише догани чи лише похвали.
Людина смертна, та це було б іще пів біди. Зле те, що вона іноді нагло смертна, ось у чому штука!
Стиль — це людина.
Любов до себе людина проносить через усе життя.
Великі люди вмирають двічі: спочатку як люди, потім — як великі.
Кожен хоче, щоби правда була на його боці, але не кожен хоче бути на боці правди.
Доброта завжди переможе красу.
Щоби любити людей, потрібно від них мало сподіватися.