На цьому світі мене засмучує тільки одне ? те, що потрібно ставати дорослим.
Інтернет, він такий. Трошки нагадує сповідальню, а розмови – щось на зразок групової сповіді. Іноді ти опиняєшся сповідником, іноді – сповідаєшся. Це результат відстані і впевненості, що завжди можна витягнути штекер з розетки.
Ви коли-небудь зупинялися на секунду і усвідомлювали, що якби не зустріли певну людину, ваше життя було б зовсім іншим?
Краще бути дивним і по-своєму щасливим, ніж прожити життя, як млявий овоч.
У людини повинні бути мрії. Завжди потрібно сподіватися на те, що коли-небудь ти зможеш домогтися більшого.
Твоя людина не та, якій з тобою добре — з тобою може бути добре сотні людей. Твоїй без тебе — погано.
Чим більше ти намагаєшся домогтися людини, яка тебе не цінує, тим болючішими для тебе будуть удари її байдужості.
Я, наприклад, дуже люблю, коли в неділю йде дощ. Якось більше відчуваєш затишок.
Лише людина, яка переживає, яка бореться, яка збиває коліна, може сказати, що «Все буде добре».
Рідко зустрічаєш щирих і добродушних людей. Простих, як польові квіти. Навколо одні «орхідеї» і «нарциси».
Все ж таки є люди нескінченні, як космос. Багато з ким можна посміхатися, сміятися від душі, говорити всяке-всяке. А ось велика рідкість, коли з ким-небудь поруч можеш себе забути.
Люди відправляються подорожувати з двох причин: тому що хочуть щось відшукати або тому що хочуть від чогось втекти. У моєму випадку вірно як перше, так і друге.
Я виявила, що в людях безліч таємниць. Ти віриш, ти думаєш, що ти розумієш їх, але їх мотиви завжди приховані від тебе, поховані в серцях. Ти ніколи не дізнаєшся правду, але іноді наважуєшся їм довіряти.
Люблю таких людей, з якими можна поговорити абсолютно про все. Щирість - вона все-таки притягує.
Коли складно — варто вирватися з повсякденного кола турбот хоч на мить - зануриться в красу. Сонце, гори, ліси, засніжені вулиці.. Красиві люди, вчинки, пориви ... Прийміть красу навколо Вас і — Залишайтеся оптимістами!
Щастя - це властивість характеру. У одних в характері його весь час чекати, у інших безперервно шукати, у третіх - всюди знаходити.
У кожного з нас є такі люди, які дорогі нам навіть на відстані.
Не суди людей за одяг, за брудне взуття, коли їх душі не знаєш й правди про життя...
Приїжджайте частіше додому, щоб не мучила совість потому. Ні грошей не привозьте, ні слави, – будьте з рідними ніжні й ласкаві. Бо не вічні ні батько, ні мати, завтра можете їх не застати...
Не рубай калину, краще - посади!!! Не суди людину-краще промовчи. Всі ми на цім світі все зробить не можем, і не живем як хочем, але живем, як можем!! У кожного є доля і в кожного - своя. І не гніви ти Бога,коли ж бо нелегка.!! І де б ти не був, на чужині,чи вдома, будь завжди людиною і мисли свідомо! Шануй свою матір,шануй і отця !! Тоді точно - світу не буде кінця!
Ми— як книги.... Більшість людей бачать тільки обкладинку. В кращому випадку дехто читає вступ. Багатьом достатньо відгуків від інших. І тільки одиниці знають наші справжні історії.
Для мене, одна з найсумніших речей - це коли двоє людей дійсно добре знають один одного. Знають один про одного все.Секрети, страхи, то, що вони люблять, те, що вони ненавидять. Буквально все. А потім стають незнайомцями. Ніби ти повинен пройти повз нього і прикинутися, що ти ніколи раніше не розмовляла з ним, коли насправді, ти знаєш про нього все.
І час,мабуть, вже інший надворі, і зараз не кажу про пору року, ловіть момент , допоки молоді, не слухайте про що говорять збоку.... Любіть людину, що вам до душі, робіть для неї все, що тільки можна, щоб ви ніколи не були чужі.. бо полюбити так не зможе кожна. Навчіться її ніжно берегти. Оберігати тихо від усього злого, "Життя ж прожить-не поле перейти..." То ж не забудьмо цього правила простого, один у цьому світі ти ніхто.... Нічого сам не зможеш досягнути, тримай це щастя, щоби не пішло, його ж нелегко буде повернути.
Люди сліпі в своїй гордості. Вони будуть зберігати ваші фотографії, перечитувати повідомлення і нескінченно згадувати хвилини, які ви пережили разом, будуть сумувати, сумувати дико, але вони не прийдуть. Гордість, принципи, характер, а на ділі - звичайна дурість. Чоловіча або жіноча - вже не важливо. Не потрібно йти, якщо будете сумувати. Не потрібно сумувати, якщо колись вирішили піти.
Світові потрібен саме ти - жива людина... Не людина аватар. Не людина ідеал. Не людина просвітлена. Не людина - остання істина. Не машина. Ми всі намагаємося виглядати якось, але нікому не потрібен вигляд. Світові потрібна душа. Суть. Суще. Живе. А живе - це не ідеал, не пам'ятник, не картина. Живе - це не двомірна площина, де тільки один фасад. Живе - це річка. Це постійно змінне, вібруюче, тривимірне...
Світу потрібні твої помилки, тому що помилки говорять про те, що ти в дії... Світові потрібна твоя чутливість, тому що це говорить про твій пошук. Світу не потрібен твій диплом і регалії - йому потрібен твій досвід. Твої руки. Голова. Серце. Здатність вникнути і зрозуміти. Світові потрібен саме ти, а не подоба когось іншого...
Лагідна людина робить те, що в неї просять. Черства людина не робить того, що просять. Нерозумна людина робить те, чого не просять.
Розумна не робить те, чого не просять. І лише мудра людина робить те, що потрібно.
У кожного з нас буває в житті час, коли необхідно зробити вибір. Згадати все, що любиш, цінуєш, і зробити те, що Ти, тільки Ти сам, вважаєш правильним. Тому що нічия думка крім твоєї не матиме значення, і тільки ти сам будеш вирішувати, правий ти чи ні ... Час вибору - жорстокий час, тому що після одного лише кроку часто вже не буває повернення. І іноді трапляється так, що цей вибір треба встигнути зробити між двома ударами серця. Інакше життя зробить свій вибір за тебе, і доведеться йти по чужій, болісній і безглуздій дорозі.
Людина, яка багато пережила, ніколи не буде сміятися над чужою бідою і слабкістю... Тому що добре знає ціну стражданням душі...
Вночі часто думаєш про те, як все набридло і що потрібно щось міняти. А вдень все одно продовжуєш жити так само, як жив раніше.
Слово "потім" — найнебезпечніша хвороба, яка рано чи пізно поховає ваші мрії разом з вами.
Дайте людині мету, заради якої варто жити, і вона зможе вижити в будь-якій ситуації.
Знаєш, що з тобою не так? Ти боягузка. І більше нічого. Ти боїшся підняти голову і сказати: «Життя є Життя». Люди закохуються, люди хочуть належати один одному, тому що це єдиний шанс стати щасливими. Ти вважаєш себе вільною, дикою. І ти так боїшся, що хтось посадить тебе у клітку. Дорогенька, ти вже в клітці. Ти сама її створила... Вона завжди буде з тобою, тому що, куди б ти не поїхала, від самої себе тобі не втекти.
Ніколи не звертай особливої уваги на образи чи похвалу. Полити брудом можуть із заздрості, а похвалити з жалю. Насправді Небеса вже тебе поблагословили і - це найбільша похвала на світі. Коли про тебе погано говорять , подумай і поспівчувай тим людям -- це душевна рана , яка їх болить, говорить їхніми устами. Промовчи, не відповідай на образу.
Вихідні вона любила тільки за те, що можна було довго прокидатися, довго приймати душ, довго пити каву. У вихідні була можливість розтягувати ті самі крихітні задоволення, на які в звичайному житті часу не вистачало.
Людина - як книга. Інколи під непомітною палітуркою можуть ховатися сотні цікавих сторінок.
Є люди, які оточують себе високою стіною, а самі мріють, щоб ви її зруйнували, і якщо ви цього не зробите, то ніколи не пізнаєте по-справжньому людину, яка за нею живе.
Забули люди про листи, Бо смс то легше написати... На пошту потрібно ще іти, А тут є інтернет І кроку не треба ступати. А ті листівки несли тепло, Як добре що ті часи застала! І не в одній душі життя цвіло, Як листоноша їх у скриньку Бережно складала! Вісточку з далеких чи близьких країв З сльозами на очах читали... На відстані уміли полюбить... Думками у листах -кохали і прощали!!!
Ми вже не ті люди, якими були минулого року, не ті вже й ті, кого ми любимо. Але це прекрасно, якщо ми, змінюючись, продовжуємо любити тих, хто теж змінився.
Вам здається, що якщо ви чогось не бачите, цього не існує. Ні, просто ви не помічаєте в світі того, чого немає всередині вас. Зла людина не бачить добра. Жадібному всі здаються жадібними; люблячому світ здається наповненим любов'ю, а тому, хто ненавидить - ненавистю. Чим більше любові, мудрості, краси, доброти ви відкриєте у самому собі, тим більше ви помітите їх у навколишньому світі.
Ми шукаємо причини: в чомусь, у комусь, в коханні, в ненависті, у війні чи в вині.... В собі і тільки в собі - наше щастя і наше горе.
В голові повинен бути порядок. А емоції підуть у тому ж напрямку. Емоції, образно кажучи, - це хвіст собаки. На жаль, у деяких людей хвіст виляє собакою.
Одна з найбільш звичайних помилок полягає в тому, щоб вважати людей добрими, злими, дурними, розумними. Людина тече (змінюється), і в ній є всі можливості: була дурною - стала розумною, була злою - стала доброю, і навпаки... Ти засудив, а вона вже інша.
Навіщо вам бути на когось схожою? Ви гарні такі, які ви є.
Протягом свого життя кожній людині доводиться спіткнутися об свій "великий шанс". На жаль, більшість із нас просто піднімається, обтрушується і йде далі, наче нічого й не сталося.
Я не така вже велика оптимістка, але я вірю в те, що люди сильніші від обставин.
Є такі сльози, які обов'язково тре виплакати, в будь - який час дня чи ночі, виплакати, щоб все всередені перегоріло.
Міцно пригорніть близьку людину до себе, тому що це єдиний скарб, що дорожчий за всі гроші землі. Тримайтеся за руки і цінуйте моменти, коли Ви разом. Знайдіть час для любові, знайдіть час для спілкування і знайдіть час для можливості поділитися всім, що маєте сказати. Тому видаліть зі свого словника такі фрази, як "колись", "одного дня". Не відкладайте нічого, що приносить бадьорість і радість у Ваше життя і в той же час зупиніться та подумайте чи справді те, що я роблю зараз корисне і вартісне".
Ви собі навіть не уявляєте, на що здатна людина,яка нарешті зрозуміла, що у неї нема іншого виходу.