Чому від вигляду людей, котрі народилися для нового життя, так часто виникає бажання, щоби вони взагалі не народжувалися?
Усі людські думки відносні: кожен дивиться на речі так, як йому зручно.
Є люди, котрі ставляться до моральності, як деякі архітектори до будинків: на першому плані ставиться зручність.
Для більшості людей виправитися — означає поміняти свої вади.
Доля людства — в руках людини. Ось у чому жахіття.
Мені 70 років — зовсім непогано для людини мого віку.
Найстрашніші вороги — з колишніх друзів.
Нехай жінка не міркує: це жахливо.
Є люди, котрі все своє життя не можуть відвикнути від своєї молодості.
Немає нічого надто незначного для такого незначного створіння, як людина.
Ніде настільки сильно не відчуваєш марність людських надій, як у публічній бібліотеці.
Розумна людина є поєднанням божевільних молекул.
Люби людство, скільки тобі заманеться, але не вимагай взаємності.
Людині в літах не таланить не стільки у коханні, скільки у віці.
Не намагайтеся пізнати себе самого, а то вам гидко стане.
Після родичів найнеприємніше — це однофамільці.
У нормальній жіночій біографії до тридцяти років — хронологія, після — міфологія.
У самородка все від Бога і нічого від середнього навчального закладу.
Якби за кожною світлою особистістю сте¬жив очевидець, то на світі була би тьма очевидців і ні однієї світлої особистості.