Влада погано прислуховується до аргументів бунту, але бунт: взагалі, ніколи не прислуховується до аргументів влади.
Політик, який працює на державу претендує на пам’ятник після смерті. Політик, який працює на себе претендує на золотий батон при житті.
Посилати людей на війну ненавченими — значить зраджувати їх.
Якщо ми створили цю державу і продовжуємо створювати, значить, на таку річ, як кіно, потрібно виділяти багато грошей.
Політики поставлені для того, щоб ви думали, що у вас є свобода вибору. А у вас її немає. У вас немає вибору. У вас є хазяї.
Поневолена нація має право на будь-які форми й методи боротьби проти поневолювачів. Це закон Божий і людський.
Соціалізм — стрибок людства з царства необхідності в царство свободи.
Шлях до влади - це дорога з одностороннім рухом.
Тепер, як ніколи, ми мусимо змагатися за спільноту в нації і за братерство в народі. Але, йдучи за тими гаслами, ми повині дбати, щоб вони були не лише "міддю бряцаючою", а найглибшою правдою, для якої варто жити і вмирати.
У нашому великому демократичному суспільстві, як і раніше, побутує думка, начебто дурна людина здебільшого чесніша за розумну, і наші політики, використовуючи це упередження в своїх інтересах, пикидаються іще більш дурними, ніж вони народилися на світ.
Рівність — це єдина і міцна основа для суспільного устрою, для порядку, законності, добрих звичаїв і відбору на високі посади людей, які справді для них придатні.
Ті держави здатні стати великими, у яких великі малі люди.
Гідність держави зрештою залежить від гідності особистостей, які її створюють.
Закони створені для того, щоб сильний не був всемогутнім.
У них є гроші на війни, але вони не можуть нагодувати бідних ...
Я ненавиджу цю епоху. Мене нудить від неї... Все фальшиво, все - підробка. Поваги більше не існує, ніхто не виконує своїх обіцянок. Тільки гроші мають значення.
Чудний наш народ - і сильний, і сумний... Мав героїв - і ніхто їх не знав... Усе життя любив волю - і все життя рабом... Утворив багатство пісні - і сам її не знає...
Народ який переборить страх смерті за бажання Свободи, заслуговує життя і існування в історії...
Влада боїться свободи в серцях набагато більше, ніж голодного бунту. Бо голодного можна купити, а вільного — тільки вбити.
Ми, українці, маємо відстоювати свої права, боронити свій народ. Але ми не маємо будувати наше ставлення до Росії на основі ненависті.
Війну вже не зупинити. Цей процес почався ще тоді, коли печерні люди почали боротися за територію і триває дотепер. Мабуть, це закладено в людській природі і нічого з цим не поробиш. Поки планетою керує людство, на землі будуть війни.
Я не слідкую активно за політикою. Як я можу стежити за тими, хто мене обманює?
Небезпечна влада, коли з нею совість у сварці.
Аналіз досвіду розвитку азіатських країн привів мене до висновку: щоб мати хороший уряд, потрібно залучити до нього хороших людей. Якою б гарною не була система управління, погані лідери принесуть своєму народові шкоду.
Щоб розібратися в теперішньому і не боятися майбутнього, людина повинна знати минуле, історію свого народу. Важливо не тільки бути в курсі того, що відбувається, а й розуміти, чому це відбувається саме так, а не інакше. Це справедливо як для окремих особистостей, так і для нації в цілому. Особистий досвід людини визначає, що їй подобається, а що ні, чого вона чекає з радістю, а чого боїться. Так само живе і нація: грає роль її колективна пам'ять, отримані спільно уроки від подій в минулому, які приводили її до успіху або провалу. І якщо якісь епізоди нагадують пройдені уроки, нація також з нетерпінням чекає їх або боїться їх розвитку.
Люди, позбавлені бійцівського духу, нехай краще залишаються вдома і в'яжуть шкарпетки. Робота політика не для слабаків. Для неї потрібні твердість і переконання.
Часом мені здається, що існує якийсь мозковий центр, що працює на самоліквідацію цієї держави, навіть не так руками її ворогів, як зусиллями власних тут ідіотів...
Ми - спадкоємці спадків розграбованих. Ми - власники сплюндрованих святинь. Ми вже як тіні на своїй землі. Хто зрозуміє нашу ностальгію?
Країна стане сильною, не тоді коли більшість буде думати ОДНАКОВО, а тоді, коли більшість буде ДУМАТИ!
Опозиція — це мистецтво обіцяти те, чого уряд не може виконати.