Хлопчина кинув каменем у собаку, а вцілив у мачуху і промовив: "Теж непогано".
Немає нічого сумнішого у цьому світі, ніж прокинутись уранці на Різдво, і не бути дитиною.
Ставлення до дітей — міра духовної гідності людини.
Давайте менше говорити про обов'язки дітей, а більше про їхні права.
Діти, яких не люблять, стають дорослими, які не можуть любити.
Діти охоче завжди чимось займаються. Це дуже корисно, а тому не тільки не треба цьому заважати, але потрібно приймати заходи до того, щоб завжди у них було що робити.
Наші діти - це наша старість. Правильне виховання - це наша щаслива старість, погане виховання - це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми.
Діти відразу і невимушено освоюються зі щастям, бо вони самі по природі своїй – радість і щастя. Немає на землі гімну урочистіше, ніж лепет дитячих вуст.
Справа не в тому, скільки часу ви проводите з дітьми, а в тому, скільки любові та уваги приділяєте їм під час спільного життя.
Не поспішай дорослішати – дитинство не повернути...
Діти, які читають, згодо стануть дорослими, які думать.
Діти - це і є те, заради чого варто прокидатися кожен день, дихати кожну секунду, і молити Бога кожну мить, щоб він їх оберігав і захищав ...
Обіймайте, цілуйте дітей... Адже ця мить триває недовго і вона вже ніколи не повториться... Діти стають дорослішими...
Діти - це турботи, труднощі, крик, шум, бардак. Але коли підходиш до них сплячих, поправляєш одіялко, цілуєш в носик, щічки, і розумієш, що це найбільше щастя в житті!
Коли ми були дітьми, ми прикидалися, ніби плачемо, коли нам хотілося спати, щоб привернути мамину увагу. Зараз ж ми вдаємо, ніби спимо, коли тихо плачемо, аби уникнути запитань.
Так хочеться в дитинство повернутись... В засніженім селі батьківська хата. Прийти, з морозу, мамі посміхнутись, і засинати на руках у тата.
Діти не обирають батьків, але дані в родину Богом, щоб про них піклувалися. Вони - не товар, який можна повернути, чи залишити.
Коли дитина до вас звертається, відкладіть усі справи, поверніться до неї обличчям, дійсно постарайтеся почути її запитання. Не робіть це ні на ходу, ні на бігу. Ваша щирість, ваша готовність поговорити, ваша відповідальність - це та найнеобхідніша захищеність, коли дитина знає, що батьки її чують, бачать і розуміють!
Щастя - це м'які теплі долоньки, за диваном фантики, на дивані крихти ... Що таке щастя? Простіше не відповісти! Щастя є у кожного, у кого є діти!
Діти Вас дуже уважно слухають тільки в тому випадку, якщо Ви розмовляєте не з ними.
У дитинстві ми були щасливі і без інтернету, нам не потрібно було подарунків і сотні друзів у контакті, обходилися без мобільників і все одно якось знаходилися!
У вас є ціле життя, щоб працювати, а діти будуть маленькими всього один раз.
Найголовніше у вихованні дітей - молитва за них і разом із ними.
Приймаючи подарунок від дитини, бодай камінчик із землі, робіть це зі вдячністю. Можливо, це єдине, чим малюк володіє, але ділиться саме з вами.
"Розпещена дитина раніше чи пізніше почуватиметься нещасною, тому що не завжди зможе отримувати все так легко, як їй це вдавалося в дитинстві".
Навіть коли дитини немає поруч, вона, як і раніше, володіє твоїм серцем. Це й означає бути батьком ...
Твої діти - це те, за що ти несеш найбільшу відповідальність у цьому житті.
Дитина - це Божа думка про те, що світові варто продовжити своє існування.
Не чекайте, що ваша дитина буде такою, як ви, або такою, як ви хочете. Допоможіть їй стати не вами, а собою.