Життя занадто коротке, щоби можна було дозволити собі розкіш прожити його так кепсько.
Життя настільки цікаве, наповнене і насичене, що просто не можна опускати руки! Адже кожен день, коли сходить сонце, у нас з'являються тисячі можливостей змінити будь-яку ситуацію.
Той, хто вміє посміхатись щодня - вміє жити.
Будь ласка, насолоджуйтесь життям! Беріть його двома руками, стискайте, трусіть і цінуйте кожну секунду. Любіть своїх дітей. Ви буквально поняття не маєте, яке це Щастя — підганяти їх вранці, щоб вони швидше чистили зуби. Обійміть своїх коханих і, якщо вони не можуть обійняти вас у відповідь — знайдіть того, хто зможе. Кожен заслуговує на любов і почуття у відповідь. Не погоджуйтесь на менше. Знайдіть роботу, яка буде приносити радість, не ставайте її рабами. «Я б хотів працювати більше», — це не те, що напишуть на вашій могилі. Танцюйте, смійтесь і їжте зі своїми друзями. Справжня, чесна і сильна дружба — абсолютне Щастя і те, що ми можемо вибирати самі. Вибирайте друзів з увагою і ретельністю, буквально, як шукаєте скарб. Оточіть себе прекрасними речима. У житті повно смутку і болю — але знайдіть свою веселку і не відпускайте її. Краса — в усьому, просто іноді потрібно вдивитися трохи уважніше, щоб її помітити.
Досить жити так, ніби вам залишилося жити 500 років.
Нехай життя - момент і зложене з моментів. Ми вічність носимо в душі.
Життя бачиш краще всього, коли спостерігаєш його з єдиного вікна.
Життя настільки дивна річ проходить день, минає ніч. Зникає час у небуття, як мить одна мине життя. Його спочатку не цінуєш, а як збагнеш, то пошкодуєш. Зумій побачити прекрасне, дрібниці кожній порадій. Життя дароване для щастя, для світлих потаємних мрій. Життя чудове і відкрите багато можна говорити. Та пам'ятай лише про те - воно у тебе є одне.
Ну скільки треба ще пролити сліз, і скільки мусить ще клітин згоріти, щоб перейти крізь цей безмежний ліс, щоб вже почати жити, не живіти?
Життя - театр. Ми повинні грати, аж поки будуть битися серця. Та головне - уміти відрізняти сценічну роль від справжнього лиця.
Новий день перегорне наступну сторінку в нашій книзі, що зветься життям. Це - скала, по якій ми спускаємось стрімко, та назад не піднятися нам...
Як важко думати, що все колись мине, як складно знати, що життя - це тимчасовість... Тому наш вигляд - це не зовсім основне, найголовніше для людини - чиста совість...
Немає вічного на світі двигуна, немає серця, що могло би вічно битись. Дай, Боже, всім нам досхочу нажитись...
Інколи мені здається, що я не живу, а одбуваю життя. У нас всі так живуть. Сьогодні абияк, в надії, що завтра буде краще. А воно завтра та й завтра, і все уже позавчора. А життя як не було, так і нема.
Кожна мить життя — це можливість.
Мене завжди дивувало те, як неочікуваний збіг обставин інколи докорінно може змінити усе наше життя.
Життя – неповторне і унікальне... І воно одне... Кожен має право на власний вибір, і на власну думку: говорити чи мовчати, бігти чи зупинитися, і коли це зробити... А час сам розставить усе на свої місця так, як воно має бути, а не інакше.
Життя їй посміхалося; але бувають посмішки гірші від сліз.