Українські традиції, прикмети, прислів’я. Березень

Назва ж місяця «березіль» (тобто, береза і зола) була у вжиткові навіть до недавнього часу. Пам'ятаєте у В. Сосюри: «І про весну шумів водою березіль»? Однойменну назву в 20—30-х роках прибрав один з перших професійних українських театрів, що його організував у Харкові відомий режисер-новатор Лесь Курбас. З «Березолем» пов’язані найяскравіші сторінки молодого театрального життя на Україні.

На перший місяць весни припадало і чимало народних обрядів. 14 березня, тобто на Євдохи, селяни дослуховувалися голосу байбака. Його протяжний посвист оповіщав прихід весни. «Просвистів байбак, казали в народі, - ховай у затінок сіряк». Другою прикметою вважався приліт вівсянки. Зачувши її спів, люди приповідковували: «Як звеселилася вівсянка, то покинь сани, візьми віз, викинь шубу й з печі злізь».

Воно й справді так: з 18 березня починає весняний сонцеворот, з цього часу день уже переважує ніч. За давньою традицією наші предки відзначали цю подію цікавим обрядом — жінки випікали з тіста різноманітні фігурки птахів (переважно «жайворонків» і «голубів») й віддавали дітям, щоб ті віднесли їх у сад, ліс чи поле, накликаючи: «Пташок викликаю з теплого краю. Летіть, соловейки, на нашу земельку. Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки!».

Відтак у березні вже закінчувалися молодіжні розваги— досвітки й вечорниці. Все частіше й частіше збиралася юнь на сільські сходки — колоди: співали веснянок, улаштовували забавні обрядові ігри. Згодом, як тільки-но заквітали луки, дівчата й хлопці виходили на леваду водити хороводи й співати веснянки.

Поки що на подвір'ї березень, котрий завершиться теплим Олексієм. У цей день (30) «щука-риба вже хвостом лід розбиває», позаяк навіть у лісових озерах скресає крига. Отже надійшла пора й пасічникам розпалювати димарі.

У першому місяці весни починають заготовляти традиційний напій— кленовий та березовий соки. Там, де не було таких порід дерев, його виготовляли з верби: молоді пагони сікли на невеличкі цурпалки і заливали їх водою. Через два-три тижні таку настоянку вже можна було споживати. Проте найпопулярнішим усе ж був березовий сік. Заготовлений зі старих дерев, котрі мали вирубувати, його зливали в діжу, заправляли смаженим ячменем або сухофруктами з груш-дичок, і тримали в прохолодному місці. Такий напій міг зберігатися протягом трьох-чотирьох місяців; він був вельми смачним й корисним, а позаяк і популярним у народі.
Відтак березень — особливий місяць. Він, як мовиться в народі, і усміхнеться, і заплаче, а то й вишкірить зуби. Недарма про його конозисту й непередбачливу вдачу кажуть: «У березня жіночий характер, бо вночі тріщить, а вдень плющить». Але що б там було, весна вже бере своє, тому має рацію інша народна мудрість, коли стверджує: «У березні кожух і без ґудзиків теплий!».



Прокоментувати статтю:

Посівний календар

Місячний посівний календар на березень 2024

Місячний посівний календар на березень 2024

Місячний посівний посадковий календар садовода огородника, таблиця на березень місяць 2024 року по...