Березовський Богдан Володимирович
В темпі вальсу
Село моє, де молодість прожито,
В звитяжні дні твердинею було,
Вже скільки бід тобою пережито.
І ось тепер уже ти знову розцвіло!
Приспів:
Я вже давно живу у цьому краї,
Де молодість зумів я провести.
Мій Петриків, тебе я привітаю,
Зі мною ти тепер вже назавжди!
Тут вулиця моя, неначе світло,
Бо Сонячною зветься вже здавна.
Внучат моїх дитинство тут розквітло,
Тай людям душу завжди звеселя.
Приспів.
Тут дім стоїть мій і живе родина,
Тут діти, внуки й вся моя рідня.
Неначе рідна моя Україна,
Де цвіт калини і пісня солов'я.
Приспів.

Ігор Маленький
наші береги розходяться все далі
як твої очі що ідуть від мене
лишаючи на воді місячну стежку
я бачу ріку — наш тихий Серет
забурханий жовтою піною перекат
пласкі камені що так гріють руки вліті
моя похилена верба з вивернутим коренем
мочить сухі коси у протоці
лащиться голими грудьми до води
наші береги розходяться
як розлуплена навпіл гаряча хлібина
у воді димиться каламутна кров землі
і все бачать вилупленими очима
старі раки
що кубляться по норах в берегах
і виїдають по встояних загатах
мертву рибу...

Юліян Лоза
Юрій Вовк
НАШ ПЕТРИКІВ до 550 - річчя
Це видання надруковано за кошти мешканця с.Петриків Друшляківського Анатолія і буде розповсюджено в кожну Петриківську оселю
При створенні були використані світлини з сімейних архівів Юліяна Лози, Володимира Якібчука, Ліди Чубатої, Юлії Добрянської, Ольги Григорів.
Сучасні фото надали Володимир Медвідь, Оксана Трут, Остап Поврозник, Дмитро Ататей, Оксана Заблоцька, Надія Кульчинська, Іван Бабчишин, Анатолій Друшляківський, Юрій Вовк.