Історія села Петриків

Не один десяток років віддали " Петриківській школі учителі: Куриляк Марія Остапівна, Борденюк Катерина Іванівна, Вітер Ольга Іванівна, Яструбецька Ярослава Григорівна, Кривошия : Раїса Тимофіївна, Ференц Зінаїда Василівна, Фліссак Ярослава Андріївна, Королик Марія Дем'янівна, Гунько Галина Іванівна, Біліснянська Ганна Семе-нівна, Бак Ганна Герасимівна.

На даний час у селі проживає 3450 мешканців, відкрито 1135 індивідуальних господарств, які розташовані на 49 вулицях. За національністю, крім українців, у селі проживає невелика кількість поляків, росіян, а також азербайджанці, вірмени, казахи, роми (цигани), аварці. На території Петриківської сільської ради діє 75 установ, підприємств, фірм, товариств, зареєстровано 328 підприємців.

Жителями села є люди різноманітних професій: лікарі, інженери, вчителі, священики, викладачі навчальних закладів, військові, юристи, економісти, фермери, робітники високої кваліфікації та ін (св. 39, 40). На жаль, чимало односельців змушені були покинути рідні домівки і податися на заробітки в Італію, Іспанію, Португалію, Грецію, США, Канаду, Англію, Польщу, Чехію і ... можна ще продовжувати перелік країн, де вони творять нову хвилю української діаспори. Як журавлі щороку повертаються до своїх гнізд, так і переважна більшість з них, будемо надіятись, повернуться туди, де вони народилися, звідки полетіли у далекі світи.

Нашими односельчанами є Коломийчук Василь Степанович - начальник обласного відділення Пенсійного фонду України, Криницький Олександр Анатолійович - керуючий обласного управління Ощадного банку України, Ковальчук Леонід Якимович - ректор ТДМУ ім.Я.Горбачевського, Ломакович Афанасій Миколайович - директор Кременецького ПТК, Дубовський Володимир Ізидорович - генеральний директор «Ватра-Шредер», Брик Роман Степанович - директор ВПУ №3, Максимов Віталій Вікторович - начальник обласного управління міністерства внутрішніх справ у Тернопільській області, Глушок Степан Васильович - директор Петриківського обласного комунального геріатричного будинку-інтернату, Гірняк Мирослав Ярославович головний лікар обласної лікарні. Напевно, цей перелік буде неповним.




Не тільки письменники, але і ті, хто цікавляться літературою, з нетерпінням чекають кожного року виходу «Денників» Петра Сороки. Поезія, проза, монографічні дослідження, наукові статті, телепередача «Літературна
вітальня» на ТТБ - і це все теж Петро Сорока, Юрій Завадський, молодий поет і літературний критик, теж наш односельчанин.

Будете мати можливість, почитайте поетичні і прозові твори Василя Квасновського -людини не байдужої, яка вболіває
за Україну, вірить у її щасливу долю, Петриківські стежки, студентський Київ, Киргизія, Пакистан, інші східні країни -все це знайшло відображення на сторінках поетичних і прозових творів Ігоря Маленького.
Нашому селу 550! Хоча, як Ви напевне переконалися, історія Петрикова сягає глибини тисячоліть. Спочатку історія поселення, а з часу першої письмової згадки - 1458 р. - започатковується історія села. Можливо, майбутні дослідники знайдуть і
більш ранні письмові свідчення.

Наш Петриків! Так, він мій, твій і загалом - наш. Його історія - то і твоя історія. Не встидайся напівжартома сказати: «Я живу у Петрикові, біля якого розташований Тернопіль». Не будьте байдужі, і пам'ятаймо, що тільки в єдності наша сила. «В єдності сила народу. Боже, нам єдність подай»,- молимося Всевишньому, бо він у нас єдиний на небесах, а на землі - Україна. Крім слів молитви і пісні, додаймо свої діла.

З ювілеєм тебе, наше рідне село, наш Петриків!
З ювілеєм Вас, шановні односельчани!