Легенда про село Петриків

Це кохання було настільки великим, чистим та прекрасним, що, здавалось не буде йому кінця, закохані ніби були створені спеціально один для одного... Та трагічний випадок навіки розлучив щасливу пару.

Одного дня Петро із своїм молодшим братом, якого люди називали Петриком, повертались з поля додому. Дорога їхня пролягала через ліс. Вже сутеніло, коли вони підійшли до виходу з лісу. І от зненацька на братів напали розбійники. Розбійники вбили їх та пограбували.

Коли про це дізналась кохана Петра, горю її не було меж. Довго сумувала вона, а потім пішла в монастир, щоб в молитві знайти спокій своїй зраненій душі...

Місце ж, де було вбито Петра і Петрика від того часу стали називати "Петриків".

Інша легенда стверджує, що на братів напали не розбійники, а вовки.

І третя версія виводить назву села від прізвища першого ймовірного його власника - пана Петриківського. Втім, серед документів, що дійшли до нашого часу, не вдалося знайти підтвердження цьому припущенню.