Всі відходи - в городи!

Вдома і на дачній ділянці завжди утворюється багато різних відходів, які досвідчені бабусі не викидають, а збирають і привозять на грядки або засипають в квіткові горщики. Чи треба це робити, чи варто возитися з різним сміттям, і куди його підсипати? Багато збирають його взимку, а потім обмежуються тим, що висиплють в яку-небудь грядку, та й забудуть про це. Тільки, виявляється, вона корисна не всім рослинам...

Помічено, що обов'язково відгукується на підсипку шкаралупи цвітна капуста, при цьому шкаралупу треба подрібнити і додати в лунку при посадці.

Шкаралупа великими шматочками при посадці картоплі захистить від кротів, а розсипана по капустяній грядці зверху - від слимаків. Для захисту від капустянки її вносять у лунки, і це не хімічний препарат, а корисна складова для ґрунту, вона краще засвоюється ґрунтом, ніж крейда чи вапно за рахунок своєї структури.

Подобається посипання грядки шкаралупою поверху, приблизно 1-2 склянки на 1 м2 кавунам, диням, баклажанам, перцю, бурякам, це рослини, яким для росту потрібно багато мікроелементів. У томатів іноді трапляється дуже неприємне захворювання - вершинна гниль, це коли плоди рано червоніють, а при зборі виявляється, що низ у них почорнів і висох. Трапляється це від нестачі кальцію в ґрунті, значить, можна підсипати шкаралупою і томати, правда, подіє не одразу, але, якщо така проблема була в минулому сезоні, внесіть шкаралупу заздалегідь.

Якщо грунт у ємності з розсадою айстр засипати зверху подрібненою шкаралупою, вони не захворіють «чорною ніжкою», теж саме і з капустою. Корисно додавати її і в компостну купу. Іноді шкаралупу додають в грунт під розсаду і кімнатнимі рослинам для розпушення землі.

Помічено, що у великих кількостях вона шкідлива для розсади томатів, баклажанів, перців і будь-яких сіянців раннього віку, крім, як уже було сказано, айстр і капусти. І зовсім не потерплять додавання шкаралупи всі кімнатні любителі кислих ґрунтів - узамбарські фіалки, глоксинії, стрептокарпуси. Зате з неї виходить прекрасний дренаж на дно квіткового горщика або розсадні стаканчики під всі інші рослини. Перед тим, як заготовлювати шкаралупу, її бажано ошпарити і просушити, щоб не було неприємного запаху. Потім її подрібнюють і використовують за призначенням. Для кімнатних квітів шкаралупу можна просто залити водою на кілька днів і використовувати настій для поливу. Іноді половинки скорлупок використовують, як стаканчики для розсади, їх розставляють в яєчні осередки, дуже навіть зручно.

Літні люди часто використовують шкаралупу, як джерело кальцію - дуже чисто вимиті свіжі яйця заливають молочною сироваткою на кілька днів, поки шкаралупа не розчиниться, яйця викидають, а кальциновану сироватку вживають замість дорогих аптечних препаратів кальцію.

Ну, і, нарешті, з пофарбованої шкаралупи, наприклад, крашанок, умільці роблять такі картини і панно! Додатково знадобиться тільки аркуш щільного, бажано оксамитового паперу та клей - чудове заняття для дитячих розваг, особливо в канікули.

Хтось десь чув, що чай корисний для кімнатних квітів, правда, жодного разу не траплялося бачити, щоб квітникарі в теплицях його застосовували. А вже від картини, коли залишки чаю з кухля виливають у конторах в горщики з квітами, у мене особисто - просто дух захоплює. Особливо, якщо він солодкий. Недарма в багатьох конторах від дрібних мошок - відбою немає, сидять, і відмахуються. Як же робити правильно?

Дехто вважає, що однієї склянки висушеної заварки на відро землі - цілком достатньо, це аератор ґрунту і служить слабким добривом. Для поливів беруть склянку висушеної заварки чаю, заливають гарячою водою і дають настоятися 4-5 днів, після проціджування - корисно використовувати для поливу кімнатних квітів. Бабусі радять використовувати так званий «Третяк», тобто, двічі чай заварюють і випивають, а третя заварка - в самий раз для підгодівлі квітів. Це, звичайно, справа смаку.

Застосовують чай і при посадці кімнатних квітів. Для цього на дно горщика укладають дренаж, як зазвичай, а зверху на нього - шар заварки, потім - землю. Поки рослина розпустить коріння до чайного шару, заварка перегниє і вийде корисний компост. Особливо корисний чай для папоротей, вони дуже страждають від великої кількості карбонатних солей в поливнії воді, а чай м'яко розкислює ґрунт і допомагає рослинам впоратися з проблемою.

Чайні відходи можна використовувати і як мульчу в горщиках, тільки в сухому вигляді, а не прямо з запарника кожен день. Сира мульча може покритися пліснявою, і її дуже люблять мошки, ну, і все добре в міру. Відходи чаю добре розпушують і компостну купу, причому прискорюють компостування, це добре, тому що якісний, дрібний компост виходить тільки через два роки. При цьому, зрозуміло, є й інші прекрасні прискорювачі компостування, наприклад, БайкалЕМ. На внесення сухої заварки в лунки при посадці добре реагують огірки та томати.

Ще на просторах Інтернету зустрілося на форумах квітникарів спостереження, що мульча з чаю або кави сприяє швидкому розмноженню цінних сортів гладіолусів з великими квітками, адже вони дають мало «діток». Правда, заняття це дуже клопітке, чайнокофейную мульчу доведеться збирати довго, мульчують нею грядку з осені шаром до 10 см ... Але, може, кому і придасться така ідея.

Що стосується кавової гущі, то вважається, що вона містить багато калію, і це добре. Як і будь-яка розсипчаста складова, гуща покращує структуру ґрунту. Однак більшість досвідчених квітникарів не застосовує гущу на квітах, і навіть категорично проти неї, кажуть, це шкідливо і не можна. Я приєднуюся до цієї думки.

Зате народ помітив, що залишки кави корисно виливати в місця скупчення мурашок і равликів, вони поступово зникають. І ще одне цінне спостереження. Ні для кого не секрет, що домашні коти, вивезені влітку на дачу, обов'язково облюбують для себе яке-небудь вподобане містечко, будь це найцінніша лілія з усієї колекції, і починають порушувати там санітарні правила. Відучити їх від цього неможливо, а ось, кажуть, залишки кави в суміші з апельсиновими кірками, розкиданими навколо рослини, дуже допомагають, треба спробувати.

На кімнатних рослинах настій цибулевих відходів застосовують для боротьби з різними шкідниками, особливо ефективно - від павутинного кліщика. Засобом обприскують і промивають листя хворих рослин знизу. На літрову банку настою беруть близько 20 г лушпиння (це близько склянки, з ущільненням), заливають гарячою водою, настій готовий через добу і його треба процідити. Для кращого прилипання додають зелене рідке мило. Ще через добу рослину бажано промити чистою водою. Віджату луску корисно додавати в компостну купу.

Брати луску для лікування рослин треба тільки від здорових цибулин, у цибулі повно різних захворювань, якими хворіють багато культур. Замість настою можна застосовувати відвар. Для приготування відвару беруть 10 г лушпиння, заливають 5 л теплої води, накривають кришкою, доводять до кипіння і дають охолонути. Відвар проціджують, розбавляють вдвічі (для обприскування і миття рослин). Для поливу розсади і квітів відвар розбавляють ще вдвічі. При регулярному застосуванні ваші квіти і сіянці «повеселіють», перевірте.

Радять застосовувати свіжий, тільки що приготовлений відвар, але це досить клопітно. Для початку можна приготувати відвар на 5-7 днів, результат все одно буде хорошим. Ну, і народні майстри і з цибулевого лушпиння роблять справжні шедеври, адже майже у кожної цибулини - свій відтінок, повний простір для фантазії. Зберігається цибульна луска багато років, якщо її добре просушити, і при цьому зберігає всі свої корисні властивості.