Як вирощувати туї?

Як вирощувати туї?
Як вирощувати туї?
Як садити тую

Якщо ви вирішили посадити тую в саду, то виберіть ділянку, де сонце буде не круглий день. Через постійні прямі сонячні промені рослина може зневоднитись або захворіти взимку від морозу. Грунт краще підходить дерновий, з добавкою торфу і піску. Без особливих проблем туя зростатиме в інших будь-яких ґрунтах - на болоті, глині, супісках.

При груповій посадці туй необхідно витримувати правильну дистанцію між деревами, вона може коливатися від 1 до 5 метрів, а саме - при посадці однорядного живоплоту в 1 м., при дворядному живоплоті - до 2 м., а при посадці великих видів туй в алеї до 5 м. Не слід забувати, що дерева будуть рости не тільки у висоту, але і в ширину. Глибина посадки - 60-80 см. Садити тую бажано навесні, хоча в будь-який час року туя добре переносить посадку при правильних діях садівника.

Тую вирощують на повітрі: у відкритому ґрунті або горщику, в одиночних і групових посадках, в живих огорожах, лісозахисних смугах, по можливості в прохолодному і вологому мікрокліматі. Зазвичай тую висаджують на постійне місце в листопаді або в березні. Вони воліють глибокі і злегка вологі , але добре дренований грунт.

Для живоплотів тую садять, дотримуючись відстані 60-70 сантиметрів між рослинами. Вирощуючи її в горщиках або квітнику, використовують субстрат з торфу і родючої землі з додаванням органічних добрив в кількості 30-50 грам на відро грунту. На наступний рік можна застосовувати рідкі мінеральні добрива.


Як вирощувати туї

Туя може рости як на сонячному місці, так і в півтіні, але від повної тіні її крона рідшає. Грунт підходить будь-який: торф'янистй, глиняний, сухі супіски, головне - щоб він був легким . На важких сирих ґрунтах роблять дренаж шаром 15-20 см, на болотах прокладають труби в траншеях.

При купівлі та пересадці туї звертайте увагу на те, щоб земляний ком навколо коренів був збережений. Молоді рослини переносять пересадку легше. Посадкові ями повинні бути глибиною 60-80 см - залежно від розмірів кома землі, висоти і діаметра крони рослини. Коріння туї засипають сумішшю дернової або листової землі, торфу і піску ( 2:1:1 ) з додаванням (при посадці) 50-100 г нітроамофоски на кожне доросле деревце. Коренева шийка повинна знаходитися на рівні грунту. Висаджуючи туї групами, між ними витримують відстань від 3 до 5 м, орієнтуючись на розмір майбутніх дерев. У алеях туї зазвичай садять в 4 метрах одна від одної.

Підживлюють рослини навесні. Зазвичай для цього використовують комплексні добрива з розрахунку 50-60 г/м2. Якщо при посадці було внесено повне мінеральне добриво, перше підживлення проводять тільки через два роки.

Пишна хвоя туї випаровує багато вологи, тому не можна допускати пересихання ґрунту, в тому числі і восени. У перший після посадки місяць її поливають один раз на тиждень (10-50 л на саджанець в залежності від розміру), крім того обов'язково зрошують крону. Завдяки цим діям не просто змивається пил, а розкриваються продихи листків, рослині стає легше дихати і відповідно інтенсивніше протікають всі фізіологічні процеси.

Протягом вегетаційного періоду грунт розпушують на глибину 8-10 см (у туї поверхнева коренева система). Пристовбурні кола бажано мульчувати торфом , тирсою, корою, компостом. Це захистить коріння від перегріву і пересихання влітку і від швидкого промерзання взимку. Перші три - чотири роки рослини вкривають, щоб уникнути зимових і весняних сонячних опіків. Дорослі туї цілком зимостійкі. Однак гілки високих дерев бажано злегка стягнути шпагатом, щоб їх крони не розламувалися під вагою мокрого снігу.

Як розмножити тую

Тую можна розмножувати насінням і вегетативно. Насіннєве розмноження прийнятно тільки для видів туй, але не форм і сортів (декоративні якості будуть втрачені ). До того ж це трудомісткий і довгий процес : щоб виростити саджанець, буде потрібно три - п’ять років. Насіння туї повинні бути свіжозібраним. Їх піддають природній стратифікації, залишаючи з осені під снігом. Навесні висівають на гряди, заглиблюючи всього на 0,5 см, злегка присипавши хвойною тирсою. Сходи прикривають від сонця щитами, грунт підтримують у рихлому і вологому стані. Підживлюють слабким розчином гною (1:20).

Найчастіше тую західну і її форми розмножують здерев’янілими живцями (використовуючи 2 - 3 - річні пагони довжиною 25-40 см) і на пів здерев’янілими (приріст поточного року довжиною 10-20 см , зрізаний у червні). Живці обривають так, щоб на основі пагону залишався невеликий шматочок старої деревини - « п’яточка ». У цьому випадку живці вкорінюються краще. Їх обробляють розчином гетероауксину і поміщають в тепличку. Грунт готують з суміші річкового піску з торфом і дернової землі (у співвідношенні 1:1:1), дезінфікують марганцевокислим калієм. Глибина посадки живця від 1,5 до 2,5 см. Черенкування туї слід починати наприкінці квітня, до того моменту як бруньки вже повністю набухнуть. Ще один період, коли це можна зробити - середина або кінець червня, коли закінчується ріст пагонів. Для того щоб успішно виростити тую з цивця, краще всього використовувати пагони двох або трирічного віку, хоча можна використовувати і молоді пагони.

У тепличці дуже важливо підтримувати високу вологість повітря без перезволоження субстрату, тому обприскування більш бажано ніж полив. Вкорінені живці провітрюють і загартовують. У листопаді утеплюють листям, тирсою або ялиновим гіллям, при настанні морозів (-5-7 ° С) додатково вкривають плівкою.

Хвороби та шкідники туї

Хвороби у туї викликають небезпечні збудники: грибки роду фузаріум, цитоспороз та інші. Вони вражають крону, пагони, хвою. Шютте буре пошкоджує тільки хвою туї. Для боротьби з грибковими захворюваннями застосовують бордоську рідину або картоцид . Дерева обробляють , починаючи з весни, з інтервалом у два тижні, поки вони повністю не одужають.

З шкідників найбільш небезпечні туєва попелиця і туєва щитівка несправжня. Хвоя, пошкоджена попелицями, жовтіє і опадає. Щоб позбутися від попелиці, тую кілька разів обприскують карбофосом, рогором або децисом. Не меншої шкоди завдає туєва щитівка несправжня, яка трапляється на хвої і гілочках . До розпускання бруньок рослини обприскують карбофосом, наприкінці червня двічі обробляють актелліком , рогором або хлорофосом (з інтервалом у півтори - два тижні).

Схожі новини по темі Домівка / Сад і город



Прокоментувати статтю:

Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Зображення Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлеру

Народний календар

Народний календар. Вересень

Народний календар. Вересень

Колись, у давнину, безкрайні простори Європи і Азії покривав невибагливий, вічнозелений,...

Традиції, прикмети, прислів’я

Українські традиції, прикмети, прислів’я про вересень

Українські традиції, прикмети, прислів’я про вересень

Вересень, перший місяць осінньої пори, на який припадає чимало свят за церковним та народним ...

Посівний календар

Місячний посівний календар таблиця вересень 2017 року

Місячний посівний календар таблиця вересень 2017 року

Місячний посівний календар садовода огородника, таблиця на вересень місяць 2017 року по Україні із...