Народний та церковний календар свят. Лютий

11 ЛЮТОГО - ЛАВРЕНТІЯ ПЕЧЕРСЬКОГО

За молодих років був ченцем Києво-Печерського монастиря, потім перейшов до обителі святого Димитрія, де в нього відкрився дар лікувати різні хвороби й виганяти бісів. У 1182 р. Лаврентій був висвячений на єпископа Туровського. Помер у 1194 р.


12 ЛЮТОГО - СОБОР ТРЬОХ СВЯТИТЕЛІВ, ТРЬОХ СВЯТИХ

Присвячено отцям християнської церкви — Василю Великому, Іоанну Золотоустому і Григорію Богослову. За народними повір'ями, у цей день не можна прясти, щоб не було наривів


13 ЛЮТОГО - МИКИТИ, ЗАТВОРНИКА ПЕЧЕРСЬКОГО

Був родом із Києва, замолоду став ченцем Печерського монастиря і самовільно прирік себе на затворництво. Згодом його поставили єпископом Новгорода. Там він творив багато чудес, у тому числі молитвами загасив пожежу в місті. Тому в народі цей угодник вважається охоронцем від пожеж і блискавок. Помер у 1107 р.


14 ЛЮТОГО - ТРИФОНА-ПЕРЕЗИМНИКА, ТРОХИМА

Від імені мученика, який постраждав за віру в 250 р. Народився в Малій Азії, мав дар зцілення хвороб. Через це його шанують як заступника від будь-якої халепи, особливо від злих чар.

Здавна сільські незаміжні дівчата цього дня молилися щодо наречених. Адже це була пора весіль. День називають Перезимником, оскільки закінчується зима. Звуть і Зорепадом, бо цієї пори спостерігаються спалахи зірок. Якщо їх багато, то весна далеко. Якщо вітряно, то літо буде мокрим


СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА

Свято закоханих Відзначається в католицькому світі, але нині прийшло й до нас. Виникнення його пов'язане з подіями давньоримської історії. У III ст. римський імператор видав наказ, що забороняв людям одружуватися. Молодий єпископ Валентин, порушуючи наказ, таємно вінчав закоханих. Тоді імператор наказав кинути порушника закону до в'язниці, а потім стратити. Напередодні страти єпископ послав коханій дівчині прощальну записку з короткою фразою — «Від Валентина». Дата смерті священика, який став на захист закоханих, і дала початок святу. Цього дня закохані надсилають один одному листи-привітання — голубів, амурів, пробиті стрілою серця. А емблемою дня вважаються червоні троянди.


15 ЛЮТОГО - СТРІТЕННЯ, ГРОМНИЦЯ, ЗИМОБОР

Основою для встановлення свята послужила розповідь євангеліста Луки. Згідно з нею, на сороковий день після народження Ісуса Христа Марія разом з Йосифом принесли Немовля до Єрусалимського храму, щоб представити його Господу. Їх зустріли (стрітили) праведник Симеон і пророчиця Анна. Взявши Дитя на руки, Симеон благословив його.

У народній традиції це свято вважається першою зустріччю весни або зустріччю зими з літом. Цього дня обертається птиця до гнізда, хлібороб до плуга. Зі Стрітенням пов'язували надії на весну. Вважалося, що в цей день зустрічається зима з літом. З цього приводу казали: «Прийшла громииця — зимі половиця», оскільки «в цей день лютий до березня приїхав».

На честь Стрітення в церквах робили відправи, святили воду й свічки. Традиційно побутувало повір’я, що «громниці» (посвячені свічки) вельми помічні від грому, їх спеціально тримали в господарствах, і коли надходила гроза, то запалювали, щоб «грім хати не підпалив», а також давали в руки тим, хто помирав, коли читали відхідну В цей день посвяченою водою лікували хворі місця й пристріт. Навіть чумаків, які вирушали в далеку дорогу, господар, давши хліб та сіль, скроплював кожного стрітенською водою, приказуючи: «Боже, тобі поможи!».

Кожен господар на Стрітення ретельно спостерігав за погодою, оскільки, як уже мовилося, зустрічаються зима з літом. При зустрічі літо казало: «Помагай тобі. Бог, зимо!» — «Дай, Боже, здоров’я...» — відказувала вона. Від громничої свічки в деяких місцевостях цей день називають Громницею, а в західних областях — Громничою чи Весняною Богородицею. Здавна помічено: якщо до вечора стане тепліше — літо переможе зиму, а холодніше — зима. Останні морози і перші весняні відлиги звуться Стрітенськими.


16 ЛЮТОГО - СИМЕОНА БОГОПРИЇМЦЯ ТА АННИ ПРОРОЧИЦІ

Саме Симеон, житель Єрусалима, коли Богоматір Марія і Йосиф принесли Немовля Ісуса в храм, узяв Малюка на руки і сказав, що буде у Нього велике майбутнє. Пророчиця ж Анна разом із Симеоном славила Господа. Здавна, і це зрозуміло, Симеон Богоприїмець вважається хранителем немовлят. У сільському побуті цього дня заведено оглядати і лагодити літню збрую.


17 ЛЮТОГО - МИКОЛИ СТУДЕНОГО

Від імені ігумена Студійського монастиря в Константинополі Миколая, котрий жив у IX ст. Друге ім'я святого утворене за співзвучністю з найменням обителі і погодними умовами: о цій порі нерідко буває значне похолодання.

Народне прислів'я рече: «У кожному році б два Миколи: один голодний (себто лютневий), а другий холодний», котрий припадає, на 19 грудня. Особливо врочисто відзначали в народі другого Миколу, що буй покровителем дітвори і добродійства.
Лютневий Миколай і голодний і холодний.
До Миколи та й ніколи.
На студеного Миколи снігу насипле гори
.


18 ЛЮТОГО - ФЕОДОСІЯ ЧЕРНІГІВСЬКОГО

З його іменем пов'язане надання нашій церкві незалежності від Константинопольської. Саме він очолив групу церковних діячів, які вели переговори по наданню Київській митрополії статусу патріархії. Народився він на початку XVII ст. в дворянській родині, освіту здобув у Києво-Братській школі. Прийняв чернечий постриг у Печерському монастирі та ім'я Феодосій на честь першозасновника чернечого життя в Україні. Згодом його було обрано архієпископом Чернігівським. Він плідно працював на захист православ'я, велику турботу виявляв щодо Чернігівської друкарні при Іллінському монастирі, приятелював з гетьманом І.Мазепою. Помер у 1696 р.


19 ЛЮТОГО - ВУКОЛА-ТЕЛЯТНИКА

Чернець Вукола був єпископом сирійського міста Смирни. Помер близько 100 р.

Цієї пори починається весняне отелення корів, а тому піклуються про його благополучний результат. У деяких місцевостях і зараз отелених корів окурюють чебрецем, щоб молоко було добрим, а молодняк — здоровим.


- ФОТІЯ, ПАТРІАРХА КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОГО

Він вважається першим ідеологом східного православ'я, який точно сформулював розбіжності з Римською церквою, що призвело у 1054 р. до остаточного розділення церков — на грецьку і римську, тобто православну і католицьку. Народився Фотій близько 820 р., здобув широку освіту. До поставлення на патріаршу кафедру був людиною світською — займав пост державного секретаря та ряд інших посад. Зарекомендував себе оригінальним літературним критиком, писав вірші, підтримував діяльність братів Кирила та Мефодія, прагнув урівняти владу світську і церковну. Помер у засланні близько 897 р.


20 ЛЮТОГО - ЛУКИ ЕЛЛАДСЬКОГО

Цей грецький, чернець жив у X ст. Своє життя провів в одному з афінських монастирів. У селянських родинах цього дня колись було прийнято пекти пироги з цибулею.


- МАСЛЯНА

Це давнє слов'янське свято проводів зими. За традицією із соломи роблять опудало зими, яке на санях вивозять із людського поселення у поле, танцюють навколо нього, співають жартівливих пісень, а потім спалюють. Підчас Масляного тижня прив'язують колодки до руки, пояса чи навіть ноги нежонатого хлопця чи дівчина, а іноді навіть батькам, в кого є неодружені діти. Протягом Масляного тижня вживають страви з молока, сиру, борошна, якими пригощають гостей, бо святкування Масляної починають з відвідання рідних. Кожний день Масляної має своє призначення і свою назву: понеділок - зустріч (ходять в гості до родичів); вівторок -загравання (дівчата та парубки заграють один до одного, веселяться); середа - ласун (теща запрошує на вареникі та млинці своїх зятів); четвер - розгул, перелом, широкий (пік свята); п'ятниця - тещині вечірки (зяті запрошують своїх тещ у гості); субота - зовицені вечорниці (невістка запрошує в гості своїх рідних); неділя - прощена неділя, проводи Масляної.


- ЛАРФЕНІЯ

На цей день припадали «зимові діди». хоч починаються вони на другому тижні перед великим постом. Переважно відзначали їх у п’ятницю, яку називали «поминальною» або «дідовою». Це давні й високогуманні обряди поклоніння (вшанування) пращурів. До цих днів готували обрядову страву і залишали на ніч для небіжчиків, «щоб діди повечеряли». Деінде коливо, виготовлене з куті, меду та узвару (до речі, це їство ще називали «четвертою страшною кутею», бо готували її і на поминки), й відносили па могилки.

Крім зимових, були ще «весняні діди», що припадали па другий тиждень після Великодня, «літні» - в п'ятницю на останньому тижні перед зеленими святами та «осінні» — в останню п’ятницю та суботу перед пилипівськими запустами.В ці Дні не брали шлюбів і не організовували будь-яких розваг.






Прокоментувати статтю:

Посівний календар

Місячний посівний календар на березень 2019

Місячний посівний календар на березень 2019

Місячний посівний посадковий календар садовода огородника, таблиця на березень місяць 2019 року по...