Українські традиції, прикмети, прислів’я. Червень

У КОЖНОЇ ПРИКМЕТИ СВОЇ СЕКРЕТИ
Червень рум’янець року.
У червні весело жити: квіти цвітуть, солов’ї співають.
У червні на полі густо, а в коморі пусто.
Червень тому зелениться, хто працювати не ліниться.
Червневе тепло ліпше од кожуха.
У червні перша ягідка в роток, а друга в козубок.
Хто в червні байдикує, той узимку голодує.
У червні таке сіно, що й сама попадя, посоливши, в середу з’їла б.
У червні люди раді літу, як бджоли цвіту.
Як сіно косять, то дощів не просять.
Дощі йдуть не там, де просять, а де сіно косять.
Червень каже: «Коси, коса, допоки роса, бо сонце пригріє, косар упріє, а коли роса додолу, то косар — додому».
Коса любить брусок і сала кусок.
З косою погоди не жди
Якщо в червні рідкий дощ буває, то у вулику мед прибуває.
Коли червень медовий, то рік не вельми хлібовий.
Коли червень сухий, купуй пчілку, а мокрий корівку.
У червні цебер води, а ложка болота, а в жовтні ложка води, а цебер болота.
Червень літо зарум'янив, а липень громами розпік.
Не хвалися травою, а хвалися сіном.
Пильнуй не овець, а червець.
Дощ хліба прибиває, а сонце піднімає.
Влітку з потом, а взимку з повним ротом.
Літо пробіжить, як один день.
Що влітку вродиться — зимі пригодиться.
По літі і качка крячка.
Хто рано підводиться, за тим діло водиться.
Пусти осот в огород , огірків не буде.
Тоді просо засівається, як дуб розвивається.
Ликом хрін не викопаєш.
Як травень з теплом, то червень з кормом.
Червень з косою, а липень з серпом.
Червень рум'янець, липень громовик, а серпень на копи багатий.