Грудень. Традиції, прикмети, прислів’я

Хоч народне прислів’я і стверджує, що «сумний грудень у свято й будень», але саме останній місяць року налаштовує кожного з нас на оптимістичну хвилю, бо хоч зима і повертає на мороз, проте сонце вже йде на літо.

Сучасна назва грудня раніше стосувалася передостаннього місяця року. В давньоруські часи початок зимового літочислення йменувався студнем (до речі, нею і досі офіційно користуються білоруси — студзень). Щоправда, поруч з нею співіснувала й інша назва — грудьнь і означала нерівний, покритий грудками шлях. Це підтверджує й Іпатіївський літопис (1118 р): Поидоша ...на колЪхЪ, а по грудну путь, бЪ бо тогда мць грудьнь». Цю назву фіксують й східноукраїнські календарі.
Разом з тим, в активному вжиткові співіснувало чимало діалектичних означень. Серед них найбільш відомі — лютень, хмурень, стужайло, студений, мостовик, тощо. На західноукраїнських землях була в ужиткові ще одна назва трусим. Я. Головацький у своїй чи не найповнішій, котра не втратила свого значення і в наш час, праці Поділ часу в русинів писав: Грудень то змерзлі груди дорогу возову псують, не раз сніг потрусить для того трусим; часто і крепкі морози потягнуть, зовсім уже зима для того студень...

Серед багатьох регіональних накличок упорядники нинішнього офіційного календаря України зупинилися на одній грудень. Подібні назви зустрічаємо і в поляків грудзень, сербо-хорватів грудан та словенів груден.

На Закарпатті жодне з названих наймень невідоме. Тут користувалися лише двома, відомими нам термінами, це мочавець («мочарець») та андріїв (андрієць). Стосовно першої назви, то вона означає вологий, мокрий або мочавий місяць. Справді-бо, в цих краях грудень нестійкий, з частими дощами та мокрим снігом.

Інша назва — андрієць» — походить від ймення народного свята Андрія (13). Це було чи не найпопулярніше обрядодійство, з яким пов'язані цікаві вечорницькі забави. В інших європейських мовах збереглося давньоримське означення децембер. У перекладі це означав десятий місяць року, який закінчувався у лютому.

У наш час грудень завершує календарний рік. Наприкінці місяця, тобто 22 числа, припадає і зимове сонцестояння, за яким визначають астрономічний початок зими. Наші пращури пов'язували з ним «народження сонця», або ж «родини сонця». Саме в цей день найдовша ніч. Але мине кілька днів, і світловий час почне прибавлятися «на заячий скік». Тому, від Спиридона (25 грудня) селяни вже налаштовувалися на весну. Кожен наступний день від Спиридона, за тодішніми уявленнями, мав відповідати характерові всіх дванадцяти місяців.

Хлібороби ретельно стежили і записували до своїх прогностиків щоденні прикмети, щоб у такий спосіб завбачити погоду на весь рік.



Прокоментувати статтю:

Посівний календар

Місячний посівний календар на березень 2024

Місячний посівний календар на березень 2024

Місячний посівний посадковий календар садовода огородника, таблиця на березень місяць 2024 року по...