Серпень. Традиції, прикмети, прислів’я

Серед інших місяців серпню належить особлива роль. І це цілком природно. Протягом року хлібороб, якщо можна так висловитися, працював на останній місяць літа. Від того, як защедрив урожай, залежали статки селянина, його добробут і майбутнє. Відтак із серпнем, вінцем року, люди пов’язували свої найсокровенніші надії.

Але одна справа виростити врожай, а інша, вчасно зібрати збіжжя. Не випадково, в народі казали: «Один серпневий день рік годує». Тому хлібороби, відклавши всі нагальні справи, намагалися зосередити всі свої зусилля лише на жнивах. Зрання і до пізнього вечора селяни не мати перепочинку, бо, як мовиться в прислів’ї: «Серпень втоми не знаввсе збирає, припасує...».

Як ми знаємо, кожен місяць мав свої «перепочинкові дні». До таких належали більш чи менш значущі святці, котрими і регулювали працю та відпочинок. Лише для серпня народно-обрядова структура їх «не передбачила». І в цьому немає похибки, що традиційний агрокалендар свідомо зробив виняток місяцеві жнив. Для цього місяця існувало золоте правило, що опредметнилось у народному мудрослів’ї: «У хліба короткі ноги, як утече, то й довгими не наздоженеш!».

Останній місяць літа відповідно прибрав і назву, пов'язану з жнивами. Слово «серпень» походить од знаряддя праці, яким жали зернові. Воно має спільнослов’янське значення. У чеській, польській та словацькій мовах восьмий місяць року відповідно йменується «српн». «серпень» та «велїкі српан»; щоправда в словаків ще є і «малі српан», але це стосується липня. До речі, у південних слов’ян, де жнива починаються рапіше ніж у нас, ця назва також відноситься до сьомого місяця — болгарське («ср’ьпан») і сербо-хорватське ( «српань» ).

Проте найсвоєріднішу назву жниварського місяця серед слов’янських народів мають білоруси. У них він йменується «жнивнем», хоч у розмовній мові нерідко, особливо на пограниччі з Україною, вживається і «серпень».

Багато країн запозичили назву з давньоримського місяцеслова. У первісному варіанті це був «секстиліс».Але згодом його перейменували на «август» — на честь римського імператора Октавія Августа, що уславився багатьма блискучими перемогами.

Діалектна скарбниця серпня також приберегла чимало оригінальних назв. Однією з найдавніших, про що підтверджують давньоруські джерела, була — «заревь». На думку дослідників, вона походить од дієслова «заревати», себто «ревіти». О цій порі наші далекі пращури влаштовували оленячі гони; від того, що довколишні ліси відлунювали протяжним погуком диких тварин, і назвали цю пору року «заревом».

Більш конкретні найменування зафіксовані в західноукраїнських говорах. Володимир Шухевич у своїй капітальній праці «Гуцульщина» подає місцевий термін — «копень».Так називали гуцули сучасний серпень від того, що на полях з'являлися копи жита.

У Я. Головацького подибуємо іншу назву — «кивень». Її фіксують й інші календарі XIX століття, що виходили на західноукраїнських землях. Передусім це пов'язано з нужею, тобто гедзями й сліпнями, котрі вельми дошкуляють тваринам. Від того, що коні постійно кивають головами, відганяючи надокучливих комах, і закріпилася назва місяця. Деінде побутувала похідна накличка — «гедзень».

Лексикон серпня має й інші назви — «густир» (від густого врожаю на полях та в садках), «хлібосол», «жнивець» (пори дозрівання зерна), «городник», «прибериха-припасиха»,тощо. Всі вони так чи так пов’язані а господарською діяльністю людини.

На ще декількох назвах мені хотілося б зупинитися детальніше. Мова йде про наклички «спасівець»та «варильник». Вони вживалися переважно на Поліссі. Перша з них, очевидно, пов'язана а давнім хліборобським звичаєм — робити «спасову бороду». На початку чи в кінці жнив господарі залишали в полі жмут невижатого збіжжя. Його обв’язували червоною стрічкою і клали поруч окраєць хліба й дрібок солі. Це був символ закінчення жнив, «Спасова борода» стояла край лану до початку осіннього посіву.

Інша регіональна назва — барильник» — ймовірно походить від посудини, в якій тримали воду жниварі. Такі бочечки називалися барильцями. Адже серпень — місяць надмірної спеки. Щоб погамувати спрагу, в поле доставляли воду. Для того, щоб вона не перегрівалася, і виготовляли спеціальні барильця — видовбані із суцільного липового окоренка посудини.

Для кращого зберігання води барильце вставляли у ще одну дерев’яну, але більшого розміру, діжечку. Порожнину між стінками заповнювали тирсою або кострицею. Такі термоси були вельми практичними під час жнив’яних робіт.

У народі їх називали «барильця» чи «варильники». Звідси й похідна назва місяця.

Відомий фольклорист М. Максимович, досліджуючи селянський побут, відзначав, що в давнину на Україні жнива починалась між 7 та 12 липня, тобто від Іванового і до Петрового днів. Хоч збіжжя часто і не визрівало на цей час, але люди все одно готували з нового врожаю обрядову перепічку, яку в народі називали свидом. Але це були чисто символічні зажинки.

Масове збирання зернових починалося на Прокопа — 21 липня. У цей день кожен господар намагався нажати бодай один сніп. Це стверджують численні прислів’я та приказки: «На Прокопа приготуй плечі до снопа» чи «На Прокопа має бути в полі копа».Але найбільшого розмаху жниварський сезон набирав у серпні — місяці, що символізує «красне літо». Під цю пору пасічники починають вдруге качати мед: «Спас,— кажуть з цього приводу,— свіжий медок і хлібець припас».

Хоч літо в серпні і не думає подавати у відставку, але вже не за горами осінь. У другій половині місяця стають довшими і прохолоднішими ночі. Про це нагадують і табуни лелек, що збираються на стернищах, готуючись до далекої мандрівки. На Поліссі бусли починають відлітати до вирію з 28 серпня. Якщо лелечі ключі заспішили раніше, то за прикметою, зима має бути ранньою і холодною.

Як образно сказав М. Рильський, під цю пору «серпень з вереснем стискають один одному правиці» А нам залишається нагадати традиційну прикмету: уважно придивіться на Міхеїв день(27 серпня) — якщо він вітряний, то такою буде й осінь, а коли бурявересень защедрить дощами...







Прокоментувати статтю:

Посівний календар

Посівний календар на грудень 2018 року

Посівний календар на грудень 2018 року

Місячний посівний посадковий календар садовода огородника, таблиця на грудень місяць 2018 року по...