Зелені свята. Свята Трійця. П'ятидесятниця

Зелені свята - традиційне свято слов'ян, яке пов'язаний із створенням світу. Вважається, що в цей день Бог створив Землю і засіяв її зеленню. Святу Трійцю ще прийнято називати Трійцею або П'ятидесятницею. Напередодні цього дня всі будинки прикрашаються зеленню («маються», від слова «май»). Свято символізує собою початок літа, день прославлення процвітаючої природи, найзеленіше свято в році! На зелені свята люди несуть додому святкові букети, щоб прикрасити ними свої будинки.

Трійця по праву вважається одним з найбільш шанованих і улюблених свят. Довгоочікуване літо вступає в свої права, воно дарує нам сонячний і радісний настрій, багато усмішок на кожен день! А головне, скрізь у повітрі чутно аромати свіжих трав - пряний чебрець і запашний любисток, гіркий полин і терпкий аїр.

Напередодні Зеленої неділі, у суботу, що називалася клечання, хату, подвір'я та господарські будівлі прикрашали клечанням - зеленими гілками дерев. Гілки встромляли в стріху, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м'ятою, пижмою, квітами, лепехою.

Як і всі інші свята наших пращурів, Зелені свята базувалися на хліборобських традиціях сонячного циклу. Але крім культу Сонця і культу померлих предків, в основі Зелених свят лежав культ дерева і квітів. Можливо, тисячолітня традиція прикрашати житло на Зелені свята зеленими гілками і була пов'язана з давнім культом і святом дерев і зелені.

До останнього століття в слов'янському світі окремі дерева виділялися серед інших особливою шаною до них. Це дуб, ясен, явір, тополя, береза, липа. На зелені свята в окремих місцевостях навіть не можна було ламати гілля з дуба на клечання. Культ дерева і лісу яскраво відображався у підготовці до Зелених свят. Після клечання до лісу їхав старший в сім'ї (у давнину, звичайно, старший роду). Гілки забирали в хату, на загони, стайні, хліви, несли в комори, клуні, на пасіку.

На думку наших пращурів, в деревах оселялися душі рідних - померлих дідів-прадідів. Дід-Ладо - добрий дух предків - опікунів роду - разом з гіллям-клечанням приходив в будинок.

На Зелені свята, як і після Великодня, провідували померлих родичів, обсипаючи їх могили зеленню. На кладовищі влаштовували панахиди та спільні поминальні трапези. Ця традиція подекуди збереглася до наших днів.

В Україні свято Трійці в народі часто називають Зеленою неділею, Зеленими святами («Зелений свята»), Зеленими святками. Всі ці назви нагадують нам про культ рослинності і родючості, який існував у слов'ян, і пов'язані вони з віруваннями та обрядами наших предків.

Зелені свята - це і час поминання померлих. У цей день відправляється панахида, а потім люди йдуть на кладовище, запалюють на могилках свічки, кладуть квіти.

Дівчата на зелені свята плели вінки і дарували один одному, з побажаннями якнайшвидшого заміжжя. Є думка, що витоки зелених свят походять від стародавнього язичницького культу поклоніння слов'янської богині Лелі - покровительці молодих і незаміжніх дівчат.