Народний календар. Вересень

1 вересня - Андрія Стратилата. (Святого мученика Андрія). Цей день має бути теплим, хоч і казали: «День жаркий, але дихає осінню». Відтак, бралися до копання буряків. Вже починало опадати листя з ліщини.

3 вересня - Тадея.«На Тадея селянин не журився — в хаті хлібець завівся».

4 вересня - Боголіпа. Повинні з'явитися перші осінні приморозки, котрі сприяють початкові павутинольоту. Якщо павутиння прилипає до рослин - на тепло. Мало павутиння - до сухої осені.

5 вересня - Луппи. На Гуцульщині в цей день відзначали свято вовків; крім доїння овець та корів, інших робіт, пов’язаних з тваринництвом, намагалися не виконувати. З цього часу починає облітати листя з осик. Якщо лист лягає «горілиць» - на холодну зиму, а «долілиць» - зима буде теплою. Пізній падолист - на суху осінь.

6 вересня - Євтихія. (Священномученика Євтихія). Коли на Євтихія випадав дощовий день - чекали гарної погожої осені і щедрого врожаю наступного року.

7 вересня - Варфоломія. Закінчується збирання «білих грибі» і починається ранній посів озимини. Прийшов Варфоломій - жито на зиму сій. Суша на Варфоломія — гострої зими є надія.

10 вересня - Мусія. Пора завершення збирання конопель і перевезення снопів до клунь. Починається дубовий падолист. Якщо ж листя ще міцно тримається, то зима буде люта.

11 вересня. Івана Пісного. (Усікновення глави Іоанна Хрестителя).В цей день, начебто, Іоаннові Хрестителю одсікли голову. Тому не працювали, особливо не сікли ножем чи сокирою всякий круглий овоч, котрий нагадує голову - капусту, буряк, картолпю. Їли лише пісні страви, а дехто і взаагалі постився. Картоплю варили лише в мундирах, пекли гарбузи, а хліб лише відламували. Це період останніх гроз. Як чути грім, то має бути довга і тепла осінь. Поліщуки з цього дня збиралися на полювання на вовків. На Івана Пісного, як і на Івана Купала, збирали цілющі рослини, але вже не трави і квіти, а коріння. Його потім настоювали на міцній горілці й лікувалися протягом року.

14 вересни- Семена Стовпника. (Преподобного Симеона Стовпника)Початок справжньої осені, а з прийняттям християнства на Київській Русі й Нового року. Ввечері по хатах запалювали посвіт, вогонь якого мав горіти до Великодня. Традиційно цей обряд, особливо на Поліссі, проходив вельми врочисто і святково. Звідси й поговірка: «На Семена любив мед-пиво пити — не лінуйся і робити». Крім того, кожен майстер намагався «засидіти вечір» — розпочати при посвіті роботу. Хлібороби вважали за святий обов’язок обсіятися озиминою. «Як посієш мене на Семена,— казало жито,— то все будеш мати із мене, а як посієш по Покрові (14 жовтня), то будеш виводити по корові». З цього дня починалося «старе» бабине літо (закінчувалося 21 вересня) і, отже, завершували свій відліт ластівки. Як стверджує повір’я, на Семена начебто чорти «міряють міркою горобців і беруть з них данину по чверті; ті, що в мірці — лишаються їм, а котрі зверху — відпускають на волю». Тому, мовляв, так мало їх стає біля людських жител. І дійсно, під цю пору гороб’ячих гуртів помітно меншає; очевидно, це пов’язано з міграційними процесами.
На Семена ясно — осінь буде погожою і теплою.

17 вересня-Неопалимої купини. (Ікони Божої Матері «Неопалима купина») Ікона Божої Матері під назвою «Неопалима купина» вважалася чудодійною, бо вона оберігала оселю від пожежі. Тому й була колись особливо шанованою у наших краях, де майже все, що оточувало людей, було з дерева і легко горіло. Це хати й комори, хліви й клуні, вітряки й церкви, навіть тини й паркани.

На 17 вересня випадає іще одне свято, яке ось уже у 83-й раз відмічає Православна церква - річниця відкриття нетлінних мощей святителя Іоасафа Білгородського, нашого земляка. Іоасаф - це ім'я, під яким прийняв чернецтво Яким Андрійович Горленко (1705-1754) уродженець міста Прилук, з славного козацького роду Горленків. Він був не тільки видатним церковним діячем, але ще й відомим просвітителем, українським письменником і поетом. Це була також людина високого морального духу і святого життя. До лику святих його причислили 4 (17) вересня 1911 року. Святитель Іоасаф єдиний з прилучан, що удостоївся найвищої честі і слави, якої тільки спроможна сягнути людина.

18 вересня-Захарія та Лисавети. (Пророка Захарії, святої Єлизавети) У цей час починало жовтіти листя на горобині. Примічали - якщо воно жовтіло до Захарія, очікуй ранньої осені та ранньої холодної зими.

19 вересня. Михайла Чудотворця. (Чудо Архистратига Михаїла) Намагалися не працювати, бо хто порушить закон, того неодмінно настигне лихо. Про це існує безліч переказів. У зв’язку з цим від Михайла починали справляти храмові свята, а отже й варити питний мед («медовуху») і влаштовувати «кануни», тобто громадське розпродування медівки. Тому й казали: «До Михайла й толока файна».

21 вересня-Друга Пречиста. (Різдво Пресвятої Богородиці) Перша, як пам’ятаєте, була 28 серпня, а третя припадає на 4 грудня. Деінде другу Пречисту називали «осениною». З цього дня вже можна було засилати сватів (весілля справляли тільки з Покрови). Звідси й поговірка: «Прийшла Пречиста — принесла старостів нечиста». Пасічники в цей день остаточно втеплювали па зиму бджолині вулики, а власники овець вдруге проводили стрижку. Прийшла перша Пречиста — одягла природа намисто, прийшла друга Пречиста — взяла комара нечиста, а прийшла третя Пречиста — стала діброва безлиста. Внесе нечиста — не винесе Пречиста. Прийшла Пречиста — на дереві чисто, а прийде Покрова — на дереві голо.

23 вересня-Мінодори. Дивляться, якщо багато вродило горобини — осінь заплаче дощами, а зима вдарить морозами. Вітер північно-західний - зима буде люта, а південно- східний - тепла.

24 вересня-Федори. Осіннє рівнодення. Початок затяжних дощів. Всякому літові приходить кінець.

26 вересня-Корнелія Сотника. Природа лаштується до зимової сплячки. Як Корнелій скаже, так зима покаже.

27 вересня-Здвиження. (Воздвиження Чесного Хреста Господнього) Вважається, що в цей день остання птиця відлітає у вирій, а гаддя ховається в листя і залізає в землю, щоб перебути зиму. Але перед тим має відбутися рада, на якій кожен плазун зобов’язаний відзвітуватися за свої вчинки. Ті, хто не порушив протягом року даної обітниці, мають право спочивати до наступного Руфа - 21 квітня, коли гаддя знову вилізає із землі; а такі, що вжалили людей або тварин, не мають права на спочинок, бо їх «не бере земля», а відтак нечестивців проганяють геть, це особливо небезпечне гаддя — воно нападає на людей. Тому дітям заборонялося ходити до лісу, щоб не зустрітися з «шатунами», а також не провалитись у яму, де мають зимувати плазуни. Якщо хтось провалиться, то буде цілу зиму лизати з ними «гадючий камінь». Таких чи подібних легенд в народі існувало безліч. Тевною мірою вони виховували в дітей шанобливе ставлення до природи, до всього живого, що оточує нас. На Закарпатті Здвиження було останнім днем заготівлі горіхів та яблук, котрі ховали на зиму. З цього дня починають відлітати дикі гуси. Свитку на Здвиження скидай, а кожух одівай. Хто не обсіявся до Чесного хреста (так у народі називали це свято), той не варт собачого хвоста.

30 вересня- Віри, Надії, Любові та їх матері Софії. Це давнє жіноче свято, але з сумним присмаком. Вранці цього дня всім жінкам годилося добре виплакатись, щоб легше стало на душі не тільки собі, але й усім близьким. Жінки з такими іменами у цей день пригощали всіх знайомих і родичів гостинцями, а натомість їх вшановували добрими побажаннями здоров'я, любові й щастя на довгі й довгі роки. Жінки не починали будь-якої важливої роботи.




Прокоментувати статтю:

Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Зображення Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлеру

Посівний календар

Місячний посівний календар таблиця вересень 2017 року

Місячний посівний календар таблиця вересень 2017 року

Місячний посівний календар садовода огородника, таблиця на вересень місяць 2017 року по Україні із...