Народний і церковний календар на червень місяць

1 ЧЕРВНЯ - ІВАНА ДОВГОГО

Назва дня пов'язана з іменем єпископа Іоанна Готського (VII ст.). Він керував готською єпархією, що знаходилась на Південному березі Криму, поблизу сучасної Ялти. Готи — племена східних германців, які оселилися в Криму в III ст., Іоанн був греком, помер біля 700 р.

В народі Іванів день прозвали Довгим за те, що в цьому місяці найдовші дні. За повір'ям, якщо цього дня посіяти огірки, то вони виростуть довгими.


2 ЧЕРВНЯ - ФАЛАЛІЯ-ОПРОЧНИКА

Від імені християнського мученика Алалія, який за легендами був відданий на поживу ведмедиці та левам, але хижаки залишили його живим. Помер він близько 284 р. Вважається, що день його пам'яті — найкраща пора для сівби огірків (для тих, звичайно, хто ще не встиг це зробити раніше).


3 ЧЕРВНЯ - КОНСТАНТИНА Й ОЛЕНИ

День пам'яті святих і рівноапостольних царів Констянтина і його матері Олени. Коли цариці Олені було 80 років, після Нікейського Собору, вона поїхала до святої Землі, бажаючи відвідати місця страждань, терпінь і смерті Спасителя Ісуса. В Єрусалимі вона побудувала церкву св. Гробу Господнього (т. з. церкву «Анастазія» - «Воскресіння», а також церкви на Єлеоні і в Вифлеємі. З перебуванням св. Олени на Сході пов'язують віднайдення святого хреста, на якому розіп'яли Ісуса Христа. Серед трьох знайдених Хрестів треба було визначити той, на якому був розп'ятий Ісус, тоді свята Олена наказала покласти по черзі на кожен хрест мерця, на одному з них мертвий воскрес. Відшукавши Животворящий Хрест Господній, цариця спонукала людей вклонитись йому. Цю подію Церква відзначає святом Воздвиженням Господнього Хреста. Коли свята Олена повернулась до Царгороду, син Констянтин хотів побудувати на її честь місто Геленопіль, але вона просила назвати місто на честь св. мученика Лукіяна. Померла свята Олена на руках свого сина Констянтина близько 328 р., у глибокій старості та святості. Її жива віра робила її справжнім апостолом, всіма силами і засобами, всім своїм життям старалась зміцнити Христову віру.


ВОЛОДИМИРСЬКОЇ ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ

Вона належить до найбільш шанованих. За легендою, ікона була намальована євангелістом Лукою на дошці стола, за яким трапезував Ісус Христос зі своєю Матір'ю та праведним Йосифом. На початку XII ст. ікона потрапила до Києва, звідки її викрав син князя Юрія Довгорукого Андрій Боголюбський. . За допомогою цієї ікони він намагався завоювати Київ. Коли його задум провалився, він перевіз ікону до Володимира на Клязьмі, де збудував для неї храм Успіня Пресвятої Богородиці. Саму ікону князь прикрасив золотом, сріблом і коштовним камінням. З того часу ікона стала іменуватися Володимирською чудотворною. Нині вона зберігається у Третьяковській галереї. В Україні про ганебні подвиги цього князя під час захоплення Києва у березні 1171 року (князь розпочав вторгнення в Київську землю з початком великоднього посту, що являється ознакою гріховності князівського задуму) склали всім відому поетичну літопис-казку „Пісні птиці Гамаюн”, що потребує на цей час сучасного тлумачення.


4 ЧЕРВНЯ - ПАМ'ЯТЬ ДРУГОГО ВСЕЛЕНСЬКОГО СОБОРУ

Вселенський собор проходив у 381 р. в Константинополі. На ньому було вироблено формулу поєднання трьох християнських засад - Бога як Отця, Сина і Святого Духа, та був канонізований «символ віри» — коротке зведення основних догматів віровчення.


- ВАСИЛИСКА, СОЛОВ'ЇНИЙ ДЕНЬ

Вшановується пам'ять мученика Василіска, який постраждав за християнську віру близько 308 р.

В народі цей день називають Солов'їним, бо цієї пори у розпалі солов'їні співи. Колись на Василіска було також прийнято ловити солов'їв. У цьому зв'язку кажуть: «Не потрібна солов'ю золота клітка, краща йому зелена вітка».


5 ЧЕРВНЯ - ЛЕОНТІЯ-КОНОПЛЯНИКА

За іменем єпископа Ростовського (XI ст.), який був родом з Києва. За молодих років Леонтій постригся в ченці Києво-Печерського монастиря і був першим з його ченців, який став єпископом. У Ростовській землі проповідував християнство. Близько 1076 р. його вбили язичники. В господарському побуті день його пам'яті вважався зручним для сіяння конопель.


6 ЧЕРВНЯ - МИКИТИ-СТОВПНИКА

На честь першого святого, який обрав незвичний для Русі тип усамітнення — стовпництво, тобто життя у тісній хижі, влаштованій на стовпі. Народився він, ймовірно, на початку XII ст. в Переяславі-Заліському. Микита міг творити дива, зокрема, він вилікував чернігівського князя Михайла Всеволодовича. Напередодні князю явився біс в образі ченця і радив не звертатись по допомогу до Микити. Але князь не послухав його поради, і розповів Микиті про цей випадок, а той закляв біса ім'ям Ісуса Христа. Саме тому Микита-стовпник вважається заступником від лукавих духів. Помер він у 1193 р.


7 ЧЕРВНЯ - ІВАНА ГОЛОВАТОГО

Одне із багатьох свят, пов'язаних з іменем Іоанна Предтечі. Встановлене з нагоди третього знайдення його голови (перше і друге відзначається 9 березня). За церковною легендою, після знищення могили Іоанна голову його зберегла одна благочестива християнка. Голову поховали в Едесі, а потім у Команах. За плином часу місце поховання було забуте. Близько 850 р. голову віднайшли.

За народною традицією цього дня висаджували в грунт капустяну розсаду, робили також пізню сівбу ярої пшениці, починали збирання лікарських рослин.


8 ЧЕРВНЯ - КАРПА І АЛФЕЯ

Від імені апостолів із сімдесяти. Карп дружив з апостолом Павлом, був єпископом у Фракії. Алфей був чоловіком сестри Матері Ісуса Христа.


9 ЧЕРВНЯ - ФЕДОРИ І ДИДИМА

Вони походили з Олександрії. За те, що Федора не відступилася від християнської віри, суддя відправив її в будинок розпусти. Біля нього зібралося багато юнаків, які вирішували, кому першому ввійти до дівчини. Від безчестя Федору врятував воїн Дидим, який запропонував їй перевдягтися в його одяг і втекти з будинку. Згодом їх схопили і відтяли голови. Сталося це в 304 р. Здавна існує звичай, який забороняє цього дня вимітати з помешкання сміття.


10 ЧЕРВНЯ - МИКИТИ-ГУСЯТНИКА

Сповідник Микита був єпископом міста Халкідона у Малій Азії. Жив у IX ст. Вважається охоронцем гусей.


11 ЧЕРВНЯ - ФЕДОСІЇ-КОЛОСНИЦІ

Вшановується пам'ять мучениці Феодосії Тірської, яка постраждала за християнську віру близько 308 р., і діви Феодосії, котра зазнала знущань у 730 р. О цій порі починають колоситися зернові. Колись у цей день ходили в поле дивитися на хліба, каталися по житу, примовляючи: «Рости, рости трава до лісу, а жито до клуні».


12 ЧЕРВНЯ - ЗМІЇНЕ СВЯТО

За повір'ями, цього дня збираються змії та йдуть поїздом на своє весілля. Знахарки шукали зміїну шкіру, щоб прикладали її до очей у випадку хвороби. Линовище гадюки носили на шиї від лихоманки. А для лікування від зміїних укусів застосовувалися різні трави. Наприклад, поширеними були переконання, що змії бояться ясеня та папороті.


13 ЧЕРВНЯ - ВОЗНЕСІННЯ

Відзначається в четвер шостого тижня, на сороковий день після Великодня. Одне з найбільших церковних свят, що відноситься до числа двунадесятих. Створена євангелістами земна біографія Ісуса закінчується описанням сцени вознесіння його на небо. Ось як про це пише євангеліст Марк: «Ісус зібрав своїх учнів і сказав: «Ідіть же по всьому світу та проповідуйте Євангеліє. Хто увірує, той буде спасенний, а хто не увірує, то буде осуджений. Ім'ям моїм виганятимуть бісів, на хворих будуть руки класти і добре їм стане. Господь же, промовивши до них так, вознісся на небо і сів праворуч Бога». Із святом Вознесіння пов'язано багато народних повір'їв, а вознесенська роса вважається дуже цілющою від різних хвороб. Та насамперед із днем Вознесіння люди пов'язують повний розквіт весни і перехід її до літа. Коли цього дня хороша погода — це до врожаю. Якщо ж на Вознесіння дощ — то на Іллю (2 серпня) буде гроза.


- ВЕРЕМІЯ-РОЗПРЯГАЛЬНИКА

Походить від імен апостола Єрма і мученика Єрмія. Перший із них належав до числа сімдесяти апостолів, жив у І ст., був єпископом Далмації. Діяльність другого припадає на II ст. Він — автор книги «Пастир», в якій викладені моральні правила і повчальні історії. На українському грунті імена Єрм та Єрмій трансформувались у Веремія та Ярему, а день їх пам'яті назвали Веремієм-розпрягальником, бо до цього часу закінчувалася сівба основних культур і селяни розпрягали коні та вішали козуб, з якого брали зерно для сівби.


14 ЧЕРВНЯ - АГАПИТА ПЕЧЕРСЬКОГО

Це перший відомий лікар України, засновник першої терапевтичної школи в нашій батьківщині. Родом був з Києва. Народився, ймовірно, наприкінці 30-х років XI ст. У Києво-Печерському монастирі прийняв постриг від Антонія. Зціляв молитвою і зіллям здебільшого внутрішні хвороби. Відомо, що він читав твори видатних лікарів античного світу — Гіппократа та Галена — грецькою мовою. По допомогу до нього звернувся Володимир Мономах, що хворів тяжкою майже невиліковною хворобою. На той час Володимир Мономах знаходився в Чернігові. Агапит відмовився йти до князя, бо дав обітницю ніколи не покидати свою печеру. Він вилікував князя замоленою травою, яку передавав через посильного. Агапит нікому не відмовляв, допомагав усім, хто приходив до нього без усілякої винагороди. Помер Агапит у 1095 р. і був похований у Ближніх печерах, де лікував людей. При дослідженні поховання виявлено бактерицидний вплив його мощів на стан повітря на невеликих відстанях. На місці створеної Агапитом першої в нашій країні лікарні, що була розташована в лаврі, де зараз Миколаївська церква, встановлено меморіальну дошку.

В наш час за зціленням до мощів преподобного Агапита приходять тисячі мирян. З собою вони приносять квіти, всілякі фрукти, щоб ті проникли життєдайною енергією його нетлінних мощів. Потім все це миряни забирають додому і лікують хворих. Для благословення мирян, що прийшли просити Агапита про допомогу в зціленні душі та тіла, виставлена частина його правої руки, на якій відсутні декілька пальців. І ці пальці Агапит втратив не при житті, а по смерті. Якщо і зараз віруючі вважають всіх преподобних, чиї мощі залишились нетлінними, живими, бо їх мощі монахи доглядають подібно живим – переодягають, змінюють тапочки, то в такому разі виникає запитання: „Хіба можна у живого відтяти пальця?”.

Тепер виникає ще одне питання: „Хіба Агапит не давав обітницю перед Богом ніколи не залишати свою печерну келію, та не заповідав по смерті не виносити його тіло?”

А виламування пальців - це що - Богу потрібна справа. Та й було б за що все це робити. Хворі та їх родичі можуть спокійно приїхати до Києва, щоб поклонитись мощам преподобного Агапита, й переписати молитву до нього, що міститься на стіні його келії.

Ці дії нагадують дії Андрія Довгорукого (Боголюбського), який намагався за допомогою православної святині – ікони Божої Матері Володимирської забезпечити собі успіх у майбутній військовій операції – взяттю Києва, що за своєю сутністю є магією. Подібні дії – по завоюванню влади - були проведенні на передодні президентських виборів 2004 року в Україні тільки з мощами та іконою преподобного Агапита Печерського. Цей вид магії не новий, йому десятки тисяч років.



15 ЧЕРВНЯ - ІВАНА НОВОГО

Його ще називають Іоанном Сучавським або Білгородським. Жив у XII — XIV ст. Був купцем у турецькому порту Трапезунді, сповідував православ'я. Одного разу, подорожуючи у своїх справах на кораблі, він прибув в Акерман (Білгород-Дністровський). За наказом правителя міста Іоанну відтяли голову. Це сталося близько 1330-1340 рр. Згодом його мощі були перенесені до румунського міста Сучави. Великомученик Іоанн особливо шанується на Буковині.


16 ЧЕРВНЯ - ЛУК'ЯНА-ГОНИВІТРА

Від імені мученика Лукилліана, страченого близько 270 р. Здавна цього дня було прийнято уважно спостерігати за вітром і по різних прикметах робити прогнози щодо врожаю і погоди. «На Лук'яна, напередодні Митрофана, не лягай спати рано, а приглядайся, звідки вітер». За багатовіковими спостереженнями, південний вітер обіцяє врожай ярих, північно-західний — сире літо, східний може принести хворобу. А якщо на Лук'яна весь день іде дощ, то це ознака того, що буде багато грибів.


17 ЧЕРВНЯ – МИТРОФАНА

Названий ім'ям першого патріарха Константинопольського, який помер в 326 р.

Мешканці села раніше використовували цей день для вивезення на парове поле органічних добрив. Цього ж дня починаються найкоротші ночі, які звуться горобиними.


18 ЧЕРВНЯ – ДОРОФІЯ

За ім'ям єпископа фінікійського міста Тіра (тепер м. Сур у Лівані). Помер у 362 р.

Цього дня, як і на Лук'яна, селяни спостерігали за вітром і по різних його напрямках робили прогнози на врожай. Примічали: якщо погода тепла і ясна, то зерно буде великим.


19 ЧЕРВНЯ - ІЛАРІОНА НОВОГО

Чернечий подвиг цей святий відбував у IX ст.

В народі день його пам'яті здавна пов'язується з початком полоття льону, проса та інших культур. Сапають також картоплю, моркву тощо.


20 ЧЕРВНЯ – ФЕДОТА

Від імені мученика Феодота Анкірського {див. 31 травня). Цього часу настає літня спека, колоситься жито: «Святий Федот тепло дає — жито в золото веде». Тривають найкоротші ночі: «На Федота зоря руку подає».


21 ЧЕРВНЯ - ФЕДОРА СТРАТИЛАТА ЛІТНЬОГО

День встановлений з нагоди перенесення мощів цього святого (дме. 21 лютого). Його ще називають Федором-криничником, бо цей день вважається найсприятливішим для визначення підземних вод з метою спорудження криниці. Для цього напередодні ввечері на місце, призначене для колодязя, кладуть сковороду. Вранці при сході сонця дивляться: якщо сковорода вкрита водяними струмочками, то це вказує на правильне визначення місця. Злегка запотіла сковорода обіцяє маловодну криницю, суха — нічого. Цього ж дня гадають про врожай і погоду.


22 ЧЕРВНЯ - КЛЕЧАЛЬНА СУБОТА

Вона ж зветься Троїцькою, Батьківською, Зеленою і Русальною. Ще з давніх часів цього дня до схід сонця було прийнято рвати любисток, чебрець, полин, м'яту, аїр та інше запашне зілля, а увечері при заходженні сонця ним уквітчували оселю. Використовували також гілля клена, липи, осики. Віттям, яке зветься клечанням, прикрашали двері й ворота, щоб відігнати відьом.

За народними віруваннями, під час зелених свят з води виходять русалки, прокидаються мерці, а тому живі, щоб їм не було скрутно, поминають померлих родичів. Згадують їх і для того, щоб не сталося чогось злого із житом, яке квітує о цій порі. Ось чому Клечальна субота зветься також Батьківською. У церквах цього дня служать заупокійні молитви.


- КИРИЛА ЛІТНЬОГО

З ним пов'язується астрономічний початок літа, день літнього сонцестояння. «На Кирила віддає сонечко землі всю силу».


23 ЧЕРВНЯ - ТРІЙЦЯ, ЗЕЛЕНА (КЛЕЧАЛЬНА) НЕДІЛЯ, П'ЯТИДЕСЯТНИЦЯ

Святкується на 50-й день після Великодня. Свято має дуже давні витоки й пов'язане з давнім слов'янським культом вшанування предків і прославляння розквітлої природи. В давньому Римі проводилось подібне свято, яке називалося святом рож (троянд). Після прийняття християнства це свято набуло нового значення й стало днем Святої Трійці, який присвячується Богу-Отцю, Богу-Сину і Святому Духу.

Клечальна неділя і Зелені свята знаменують закінчення весни та настання літа, коли в природі все буяє, а плоди набираються живлющих соків, щоб наприкінці літа й восени віддячити людям за їх турботу щедрим урожаєм.

Із Трійцею пов'язано багато різноманітних прикмет. Зокрема, якщо цього дня іде дощ, то буде багато грибів. А коли поставлені на Трійцю для прикраси берізки через три дні будуть ще свіжими, то треба чекати мокрого сінокосу.


- ІОАННА ТОБОЛЬСЬКОГО

Вшановується пам'ять видатного церковного і культурного діяча XVII ст. Походив з українського шляхетного роду Васильківських, але більш відомий як Іван Максимович (від імені батька). Народився у 1651 р. в Ніжині. Працював учителем у чернігівських школах. Згодом прийняв чернецтво в Києво-Печерській Лаврі і був її проповідником та економом. В 1697 р. Іван Максимович за поданням гетьмана Мазепи був висвячений на єпископа Чернігівського. В Чернігові заснував першу в нашій країні духовну семінарію, до якої приймали дітей не лише духовних осіб, а й дворян, козаків і міщан. Він написав кілька творів, зокрема «Алфавіт святих», «Царський шлях Христа». В 1711 р. його призначили митрополитом Тобольським і всього Сибіру, де він уславився поширенням християнства. Помер в 1715 р.


24 ЧЕРВНЯ - ДЕНЬ СВЯТОГО ДУХУ

Це продовження свята Святої Трійці. Відзначається в понеділок. В новозавітній книзі «Діяння апостолів» розповідається, що Ісус Христос перед своїм вознесінням на небо звелів апостолам зібратися у Єрусалимі та чекати обіцяного Богом-Отцем зішесття Святого Духу. Бо Іоанн Предтеча хрестив водою, а вони, апостоли, мають бути хрещені Святим Духом. Через 50 днів усі вони зібралися у зазначеному місці. «Аж ось пролунав зненацька з неба шум, неначе подмух буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з'явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти». Так апостоли одержали духовний дар для проповіді євангельського вчення і знання різних мов. За цим віровченням, Святий Дух може бути дарований кожному справжньому християнину через старанну молитву і справляння таїнств.

За народними переказами, Дня Святого Духа боїться як вогню всіляка нечисть. Перед сходом сонця в цей день земля відкриває свої таємниці і якщо помолитися святому Духу, то можна дізнатися, де знаходяться скарби. В цей день як і в дні Зелених свят завивали берізку, кидали вінки, у деяких місцевостях сповідувалися тощо.


- ВАРФОЛОМІЯ І ВАРНАВИ

Апостол Варфоломій належав до числа дванадцяти улюблених учнів Христа. Був уродженцем Кани Галілейської, яку неодноразово відвідував Ісус. Учення свого Вчителя проповідував у Малій Азії, Аравії, Ефіопії, Індії та Великій Вірменії, де помер як мученик. За одними свідченнями, був розп'ятий на хресті, за іншими, — з нього живого здерли шкіру.

Варнава — один із 70-ти апостолів. Походив з Кіпру. Мав чудовий дар слова. За переказом, у 60 р. його забили камінням іудеї, бо мали звичай забивати до смерті тих, хто йшов проти їхньої віри.

У сільськогосподарському побуті цього дня бралися до боронування парових. Ворожили про погоду взимку: «Суша на Варфоломія — гострої зими єсть надія».


25 ЧЕРВНЯ - ОНУФРІЯ ВЕЛИКОГО

Святий Онуфрій Великий, преподобний — єгипетський ранньохристиянський святий та пустельник, один з Отців Церкви. Жив у єгипетській пустелі у III ст. Був одним з Отців Пустельників, які мали глибокий вплив на східню духовність у віках 3-му та 4-му. Він так любив Євхаристійного Ісуса, що бажав причащатися в пустелі щодня. Господь зробив чудо Своєму вірному слузі: два ангели щодня приносили Онуфрієві св. Причастя у його печеру, де він строго постив і молився аж до свого святого відходу по небесну нагороду. Крім того Божим провидінням виросла біля його келії пальма, яка родила багато фініків і близько стало текти джерело води.


- ПЕТРА-ПОВОРОТА

Походження пов'язане з ім'ям Петра Афонського — першого анахорета, тобто самітника Афона. У безлюдній місцевості він прожив 53 роки, де й помер у 734 р.

Оскільки цей день збігається з періодом літнього сонцестояння, в народі він одержав назву Петра-сонцеворота, або просто Поворота. «На Петра Афонського сонце повертає на зиму, а літо — на жару».

У деяких місцевостях цей день був крайнім строком висадження розсади капусти, тому його називали також Петром-капусником. За повір'ями, зозуля кує тільки до Петра. «Як на Петра у червні погода, то на рівнинах буде урода».


26 ЧЕРВНЯ - КИЛИНИ-ГРЕЧИШНИЦІ

На честь мучениці Акилини, яка постраждала за християнську віру в 293 р.

Цього дня зі свіжих сходів гречки селяни зрізували горстку і прикрашали нею ікони. Готували також мирську кашу з минулорічних запасів гречки. Кашею пригощали жебраків і прочан, які за це бажали господарям доброго врожаю гречки.


27 ЧЕРВНЯ – МСТИСЛАВА РОСТИСЛАВИЧА

Мстислав Ростиславович (у св. хрещенні Юрій) - Святий, Благовірний князь, князь новгородський, син Великого князя Київського Ростислава Мстиславича, правнук Володимира Мономаха, прозваний Хоробрим за мужність і шляхетність під час походів. Відрізнявся побожністю, добротою, користувався загальною любов’ю народу. Дбав про духовенство, церкви, монастирі. У 1168 році брав участь у переможному поході південно руських (українських) князів проти половців. Був патріотом руської землі та руських звичаїв, разом зі своїми братами обороняв Київ від Андрія Боголюбського, який з суздальською дружиною хотів на руській землі встановити звичаї та вірування тамплієрів. З історичних джерел відомо, що Андрій разом з батьком Юрієм Довгоруким приймав участь у другому христовому поході, підчас якого вони можливо були посвячені в тамплієри. На це вказує факт побудови Андрієм дивної церкви, в якій навіть немає згадки про Ісуса Христа, і яка схожа за своє будовою та внутрішнім оздобленням на храми тамплієрів. Стіни цієї церкви, що має назву Покрови на Нерлі, оздоблені різними рельєфними постатями тварин (левів, птахів) та людей (жіночі лиця). Центральною фігурою цього дивного храму є постать сидячого на троні царя Давида, що яскраво підкреслює зв’язок з віруванням тамплієрів, метою яких було встановлення повсюди влади царського роду Давида.

У 1173 році Мстислав витримав облогу Вишгорода суздальськими військами та переміг Всеволода (брата Андрія Боголюбського). Найбільше княжив у Смоленську, який при ньому значно розширився. У боротьбі із суздальською династією був союзником Новгородської республіки. Це створило значний авторитет Мстиславу Ростиславичу в середовищі новгородського боярства, яке у 1179 році запросило його на князівство. Помер у Новгороді 14 червня 1180 року. Мощі блаж. кн. Мстислава Ростиславовича відкрито почивали в Новгородському Софійському соборі.


28 ЧЕРВНЯ - МОДЕСТА

Мученик Модест постраждав за християнську віру близько 303 р. Раніше в народному побуті цьому святому молилися на випадок падежу худоби.


- МИТРОПОЛИТА ЙОНИ

Церковний і політичний діяч XV ст. Тісно співробітничав із великокнязівською владою, яка все більше поверталася до ідеї Дмитрія Донського про управління митрополією з боку держави. Своїми посланнями й дипломатичними місіями діяльно допомагав Василію III — батькові Івана Грозного.


29 ЧЕРВНЯ – ТИХОНА

Єпископ Тихон Амафунтський (Амафунт — місто на Кіпрі) прославився розведенням відмінного винограду. Помер у 425 р. Оскільки Тихон повертав розум і здоров'я біснуватим і взагалі зцілював немічних, до нього звертаються з молитвою від зубного болю.

О цій порі змовкають багато співочих птахів, а сонце йде тихше. Пояснюється це тим, що в ці дні птахи вигодовують своїх дітей, а Земля зменшує швидкість руху навколо сонця.


30 ЧЕРВНЯ - МАНУЇЛА, САВЕЛА Й ІСМАЇЛА

і брати-перси жили в IV ст. і займали в своїй країні впливові державні посади. За дорученням свого царя вони вирушили до Константинополя, щоб підписати у Візантії договір про безпеку кордонів, дружні відносини та торгівлю. Через відмову взяти участь в урочистостях на честь язичеського бога Аполлона братів катували.

В народі здавна було помічено, що о цій порі на нічному небі з'являються спалахи. Коли їх багато, то це віщує добрий урожай. Як і на Тихона, цього дня сонце йде тихіше. «На Мануїла сонце застоюється», — кажуть у народі.


Народні прикмети про погоду в червні.
Рум'яний вечір і сірий ранок — на хорошу погоду.
Ранковий туман у червні — на погожу днину.
Вранці роса й туман — на добру погоду; чим більше роси, тим жаркіший день; немає роси ввечері та вночі — віщування дощу.
Вечірня роса лягла рано — наступний день буде сонячний...
Глухий грім — на тихий дощ, голосний — на зливу.
Влітку західний вітер завжди несе негоду, східний — спеку й сушу.
Похолодало під час дощу — погода поліпшиться.
Якщо вітер довго віяв з одного боку, але раптово змінив напрямок — скоро задощить.
Веселка на заході — на дощ, на сході — бути гарній погоді.
Якщо веселку видно після дощу, але вона швидко зникає — буде хороша погода, а коли довго "п'є воду" — на негоду.
Червневий дощ почався під час сходу сонця — припиниться аж під вечір.
Чим дрібніші краплини дощу, тим довше йтиме він.
Вода потемніла в річці — перед грозою.
Зацвіла шипшина — почалося літо.
Рясно цвіте малина — на тепле літо.
Рясно цвіте гречка — на спекотне літо.
Коли листя клена починає "плакати", то через три-чотири доби збереться на дощ.
У лісі часто чути крик дятла — на холод і негоду.
Якщо граки пасуться на траві — невдовзі задощить.
Горобці зранку купаються в пилюці — по обіді буде дощ.
Ластівки ввечері літають високо — завтра буде ясна погода, а низько — хмарна.
Ворони каркають на негоду.
Комарі та комашня стовпом — на гарну погоду.
Якщо хрущі, літаючи, гудуть — на ясну, тиху й теплу погоду.
Увечері голосно цвіркочуть коники — на добру погоду.
Дощове літо — на сніжну й морозяну зиму.

Народні прислів’я, прикмети, вірування в червні.

Батько з сином, травень з червнем ходять під вікнами, жебрачать.
Біб в червні зацвітає — найбільший голод буває, коли мак, то вже не так.
Довгий літній день (19-25 червня) та короткий тиждень.
Дощ в червні дрібний буває, то у вулику прибуває.
Засіки в червні в коморах пусті (порожні).
Зоря з зорею в червні зустрічаються.
Люди в червні раді літу, як бджоли цвіту.
Погода в першій половині червня мінлива — друга половина місяця буде сухою.
Проведе червень на роботу, відіб’є від пісень охоту.
Роси рясні в червні — на багатий урожай.
Сіно в червні таке, що сама попадя з’їла б.
Туман ранковий у червні — на гожу днину.
У червні батько-овес лише до половини виріс.
Червень говорить: коси коса, доки роса, сонце пригріє — косар упріє, коса додолу, косар додому.
Червень з косою луками пройшов, а липень з серпом по хлібах пробіг.
Червень-скнара урожай збирає на цілий рік.
Червень спекотний і сухий — боровиків не буде ні влітку, ні восени.
Червень сталий — буде грудень досконалий.


Прокоментувати статтю:

Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Зображення Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлеру

Посівний календар

Місячний посівний календар таблиця червень 2017 року

Місячний посівний календар таблиця червень 2017 року

Місячний посівний календар садовода огородника, таблиця на червень місяць 2017 року по Україні із...