Любити — це не означає дивитися один на одного, любити — це означає разом дивитися в одному напрямку.
Жінки якось відразу вгадують з ким ми готові їм зрадити. Іноді навіть до того, як це прийде нам в голову.
Немає такої жінки, якій вдалося б сказати «до побачення» менше, ніж у тридцяти словах.
Легше жити з пристрасною жінкою, ніж з нудною. Правда, їх іноді душать, але рідко кидають.
«Ні, - швидко сказав він. - Тільки не це. Залишитися друзями? Розвести маленький городик на остиглій лаві згаслих почуттів? Ні, це не для нас з тобою. Так буває тільки після маленьких інтрижок, та й то виходить досить фальшиво. Любов не плямують дружбою. Кінець є кінець »
Жодна людина не може стати більш чужою, ніж та, котру в минулому любили.
Якою незграбною стає людина, коли вона любить по-справжньому! Як швидко злітає з неї самовпевненість! І якою самотньою вона собі здається; весь її хвалений досвід раптом розсіюється, як дим, і вона відчуває себе такою не впевненою.
Тільки той, хто не раз залишався один, знає щастя зустрічей з коханою.
Любов не терпить пояснень. Їй потрібні вчинки.
Будь-яка любов хоче бути вічною. У цьому і полягає її вічна мука.
Жінка від любові розумнішає, а чоловік втрачає голову.
Тільки якщо остаточно розстанешся з людиною, починаєш по-справжньому цікавитися всім, що її стосується. Такий один з парадоксів любові.
Запам'ятай одну річ, хлопчино: ніколи, ніколи і ще раз ніколи ти не опиниться смішним в очах жінки, якщо зробиш щось заради неї.
Мені здавалося, що жінка не повинна говорити чоловікові, що любить його. Про це нехай говорять її сяючі, щасливі очі. Вони красномовніші за слова.
Жінок слід або обожнювати, або залишати. Все інше - брехня.
Якщо жінка належить іншому, вона в п'ять разів бажаніша, ніж та, яку можна дістати, - старовинне правило.
Жінкам нічого не потрібно пояснювати, з ними завжди треба діяти.
Жінка - це вам не металеві меблі; вона - квітка. Вона не хоче діловитості. Їй потрібні сонячні, милі слова. Краще говорити їй щодня щось приємне, чим все життя з похмурою люттю працювати на неї.
Я стояв поруч з нею, слухав її, сміявся і думав, до чого ж страшно любити жінку і бути бідним.