А може, наші уявлення про людину надто антропоморфні?
Багатьох речей немає тому, що їх не могли ніяк назвати.
Вистачає тем для мовчання.
Деякі думки приходять в голову під конвоєм.
Кожна думка існує у розмірах від генія до кретина.
Коли бачиш рівняння Е = тс2, стає соромно за свою балакучість.
Мовчання потрібно слухати у його контексті.
Папір створює папір.
Усі хочуть добра. Не віддавайте його.
У горизонтальному положенні мозок не вищий від інших органів.
Книги пишуться з книг.
Думки не оподатковуються.
Зло — це не відсутність добра, це таке добро.
Кращим від балету буває тільки кордебалет.
Марш Мендельсона — слова народні.
На голодний шлунок недосконалість Всесвіту видається катастрофічною.
Стриптиз — демонстрація вічних цінностей.
Говорити про музику — все одно що танцювати про архітектуру.
Усі приклади даремні, і завжди навколо ешафотів будуть залазити в кишені.
Коли бавлюся з кішкою, невідомо, хто кого більше розважає.