СТАТУТ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ СЕЛА ПЕТРИКІВ

  Статут
СТАТУТ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ СЕЛА ПЕТРИКІВ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ, ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПРЕАМБУЛА

Цей Статут розроблений на виконання Конституції України, Європейської хартії місцевого самоврядування, Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні”, інших законів України і визначає основи життєдіяльності територіальної громади села та засади здійснення нею місцевого самоврядування з урахуванням історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей місцевого самоврядування в селі Петриків для забезпечення його соціально-економічного, культурного розвитку, збереження та примноження досягнень і традицій.



РОЗДІЛ І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Правова основа Статуту

1. Статут територіальної громади села (далі-Статут) є основним нормативно-правовим актом територіальної громади, прийнятим відповідно до Конституції України, Закону України ,,Про місцеве самоврядування в Україні”, Європейської хартії місцевого самоврядування, ратифікованої Законом України від 15.07.97 № 452/97-ВР, інших законів України.

2. Статут є основним нормативно-правовим актом територіальної громади села, діє на її території і має вищу юридичну силу стосовно інших актів органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

3. У випадку змін у законодавстві України статті Статуту приводяться відповідно до них.

4. .Предметом відання Статуту є основні аспекти здійснення місцевого самоврядування в селі.


Стаття 2. Історія виникнення села

Перша письмова згадка про Петриків датується у документі продажу від 28 червня 1458 року, де галицький староста Станіслав з місцевості Ходчів біля Сандомира (Польща) продає право опіки над монастирем Крилошанським разом з селами Підгороддя (можливо, село Підгірці у Львівській області) і Благовіщення пану Романові з села Осталівці (можливо сучасні Остальці). Серед свідків цього документу підписався Павло з Петрикова. Проте археологічні дослідження свідчать про те, що ще 15 тисяч років тому на території сучасного села жили кроманьйонці. Влітку 1995 року львівський історик Микола Бандрівський під час розкопок відкрив більше 50 поховань 1 тис. років до н. е. Знахідки належать до висоцької культури, яка існувала наприкінці бронзового і на початку залізного віку у межиріччі Збруча і Західного Бугу. Серед знахідок також унікальне поховання, у якому жінка обіймає чоловіка. В могильниках було знайдено велику кількість браслетів, посуду, підвісок, а також бронзову бритву з Північної Італії. Сучасне село Петриків відоме з архівних документів 1458 року. У 15 столітті село було заселене по одній з центральних вулиць з десятком будинків і з площею в центрі поселення, де нині побудована церква. Першим власником села Петриків з 1469 року був шляхтич Баворовський. Від 1547 власником села стає Ян Тарнавський. Після його смерті Тернопіль і придбані ним околиці залишаються у власності його роду ще близько 100 років. Загальна територія Петриківської сільської ради складає 1188,4 га.

Виконавчий комітет сільської ради постійно працює над збільшенням доходної частини бюджету та поліпшенням соціально-економічного стану в селі.

Пріоритетним питанням є відновлення комунального господарства, збільшення зайнятості населення та його соціального захисту.

Петриків розташований на Тернопільському плато — частині Подільської височини, на правому березі річки Серет, притоки Дністра на висоті 300 метрів над рівнем моря. У західному напрямку від річки, після розлогої рівнини, рельєф підвищується і місцями сягає 360—365 метрів. Етнографічно Петриків відноситься до Західного Поділля, історично — до Східної Галичини.


Стаття 3. Офіційні символи

1. Територіальна громада села має власну символіку: прапор, герб, печатку сільського голови.

2. Зміст, опис і порядок офіційного використання символіки територіальної громади села визначено окремим Положенням.

3. Сільська рада та її виконавчі органи мають свої бланки, круглу печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.

4. На будинку, де працює сільська рада та її виконавчі органи підіймається Державний Прапор України.


Стаття 4. Святкові дні та пам'ятні дати

1. Святкування Дня села, видатних подій, державних та релігійних свят є основою злагоди, взаєморозуміння та підтримки членів територіальної громади села, збереження її історії та національних традицій.

2. День села громада святкує літньої пори, перша неділя після храмового празнику села, Святого пророка Іллі. Програма святкувань передбачає, урочистості, концерти, виставки майстрів народних ремесел, народні ігри та спортивні змагання.

3. Сільська рада встановлює перелік сільських свят та знаменних подій.


Стаття 5. Звання і відзнаки

1. Жителям села, іншим громадянам України, іноземним громадянам, особам без громадянства, які мають видатні заслуги перед територіальною громадою села та внесли вагомий вклад у її соціально-економічний, науковий, спортивний, культурний розвиток, за рішенням сільської ради може бути присвоєно звання ,,Почесний громадянин села ”. Підстави та порядок присвоєння, права, пільги й обов'язки осіб, відзначених званням ,,Почесний громадянин села ”, визначаються Положенням, затвердженим рішенням сільської ради.

2. Члени територіальної громади села підприємства, установи та організації, що досягли вагомих результатів у творчій, науковій, господарській та інших видах діяльності, можуть бути відзначені сільським головою Подякою сільського голови та/або Почесною грамотою. Положення про Подяку сільського голови та Почесну грамоту затверджуються розпорядженням сільського голови.

3.Сільський голова та сільська рада можуть засновувати інші відзнаки, перелік яких і порядок нагородження ними, а також статус нагороджених осіб, встановлюються окремими Положеннями, що затверджуються відповідно розпорядженням сільського голови чи рішенням сільської ради.

4. Виконавчий комітет сільської ради після розгляду відповідних клопотань вносить у встановленому порядку до органів державної влади подання про нагородження державними нагородами України та про присвоєння почесних звань України.


Стаття 6. Територія села

1. Територію села складають усі земельні та водні ділянки в межах, які затверджені Тернопільською обласною радою. Управління цією територією здійснюється відповідно до Конституції України та законів України.

2. Територія села є основою життєдіяльності територіальної громади і перебуває у віданні органів місцевого самоврядування при дотриманні прав власників землі та інших належних землекористувачів.

3. Територія села є невід'ємною складовою частиною території України.

4. Віднесення земель села до будь-яких категорій здійснюється сільською радою відповідно до Генерального плану забудови і плану земельно-господарського устрою села згідно з чинним законодавством.

5. Порядок і правила використання земель села встановлюються сільською радою відповідно до земельного, природоохоронного та іншого чинного законодавства.


Стаття 7. Адміністративно-територіальний устрій села

До складу території села можуть входити утворення з особливим статусом: історико-культурні, лісопаркові зони, території, що використовуються для забезпечення сільського господарства та інші. Їхній статус і порядок утворення встановлюється сільською радою, якщо інше не передбачене чинним законодавством.


РОЗДІЛ II
МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ В СЕЛІ

Стаття 8. Система місцевого самоврядування

1.Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою села в межах прав, наданих їй Конституцією та законами України як безпосередньо, так і через сільську раду та її виконавчі органи.

2. Систему місцевого самоврядування села складають:
- територіальна громада села;
- сільська рада;
- сільський голова;
- виконавчий комітет сільської ради;
- органи самоорганізації населення.

3.Кількісний склад та порядок обрання зазначених рад визначається відповідно до Закону України ,,Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, міських голів”.


Стаття 9. Гарантії здійснення місцевого самоврядування в селі, діяльність його органів і посадових осіб

1. Органи і посадові особи місцевого самоврядування села діють відповідно до повноважень, наданих їм Конституцією України, законами України і цим Статутом.

2. Органи і посадові особи державної влади на території села не мають права втручатися в законну діяльність органів і посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків, передбачених законодавством.

3. Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування села з органами державної влади, діяльність яких поширюється на територію села, базується на засадах поєднання інтересів територіальної громади та держави, співробітництва й взаємодопомоги, забезпечення здійснення завдань її соціально-економічного та культурного розвитку і реалізації функцій державної влади.

4. Права органів місцевого самоврядування села захищаються судом.

5. Обмеження права територіальної громади на місцеве самоврядування можливе лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану згідно із законами України.


Стаття 10. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування

1. Систему актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування села складають:
- Статут територіальної громади;
- рішення сільської ради;
- розпорядження сільського голови;
- рішення виконавчого комітету сільської ради;
- акти інших виконавчих органів ради та їх посадових осіб.

2. Проекти актів органів місцевого самоврядування села, що зачіпають інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, подаються до відповідних органів юстиції для проведення правової експертизи на відповідність їх чинному законодавству.

3. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування села прийняті згідно з чинним законодавством, обов'язкові для виконання всіма розташованими на території села підприємствами, установами і організаціями незалежно від їх форм власності, а також посадовими особами, громадянами й об'єднаннями громадян.

4. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування села скасовуються згідно з чинним законодавством.

5. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування села з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

6. Невиконання або неналежне виконання актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування села, виданих відповідно до чинного законодавства, тягне відповідальність передбачену законодавством.


Стаття 11. Обов'язковість рішень, прийнятих територіальною громадою села на місцевому референдумі.

. Рішення, прийняті територіальною громадою в межах наданих їй Конституцією та законами України прав щодо вирішення питань місцевого значення на місцевому референдумі, є обов'язковими для виконання всіма органами і посадовими особами місцевого самоврядування, громадянами, об'єднаннями громадян, а також підприємствами, установами й організаціями, які розташовані на території села.

2. Виконання рішень, прийнятих територіальною громадою села на місцевому референдумі, забезпечується сільським головою.

3. Невиконання або неналежне виконання рішень, прийнятих територіальною громадою села на місцевому референдумі, є підставою для притягнення до відповідальності в порядку та межах, визначених законами України.


Стаття 12. Тлумачення актів органів місцевого самоврядування

1. Офіційне тлумачення актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюють органи і посадові особи, що їх прийняли.

2. Офіційне тлумачення цього Статуту, рішень, прийнятих територіальною громадою на місцевому референдумі, здійснюється сільською радою за поданням сільського голови.


Стаття 13. Відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування

1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальною громадою. Вони періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, бюджету села, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальною громадою про свою діяльність.

2. Територіальна громада в будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права й свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень.

3. Порядок і випадки дострокового припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються чинним законодавством.

4. Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

5. Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність у разі порушення ними Конституції або законів України.

6. Органи та посадові особи місцевого самоврядування з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

7. Шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам у результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів бюджету села, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

8. Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.


РОЗДІЛ III
ТЕРИТОРІАЛЬНА ГРОМАДА СЕЛА ТА ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВА її ЧЛЕНІВ НА УЧАСТЬ У МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ

Стаття 14. Територіальна громада села

1. Територіальну громаду села (далі - територіальну громаду) складають жителі, які постійно проживають на території села.

2. Територіальна громада є первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій та повноважень, які здійснюються нею як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

3. Територіальна громада має права й обов'язки в межах наданих їй повноважень та виділених ресурсів вирішувати під свою повну відповідальність усі справи місцевого значення, якщо інше не передбачено чинним законодавством.

4. Територіальна громада є суб'єктом права комунальної власності.

5. Пріоритети розвитку територіальної громади щорічно визначаються сільською радою під час затвердження бюджету села.


Стаття 15. Форми та гарантії реалізації права членів територіальної громади на участь у здійсненні місцевого самоврядування

1. Члени територіальної громади здійснюють своє право на участь у місцевому самоврядуванні як безпосередньо, так і через відповідні органи місцевого самоврядування села.

2. Формами участі членів територіальної громади в місцевому самоврядуванні є:
- місцеві вибори;
- місцевий референдум;
- загальні збори громадян за місцем проживання;
- місцеві ініціативи;
- громадські слухання;
- звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування села;
- участь у роботі органів місцевого самоврядування та робота на виборних посадах місцевого самоврядування села;
- участь у діяльності громадських організацій, професійних і творчих спілок;
- інші форми участі громадян у місцевому самоврядуванні села.

3. Будь-які обмеження права членів територіальної громади на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання в селі, за мовними або іншими ознаками забороняються.


Стаття 16. Місцевий референдум

1. Місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.

2. Місцевий референдум - це сільський референдум.

3. Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, законами України до відання місцевого самоврядування.

4. На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади.

5. Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов'язковими для виконання на відповідній території.

6. Порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом про референдуми.

7. За рішенням сільського референдуму можуть бути достроково припинені повноваження відповідно сільської ради, сільського голови відповідно до Закону України ,,Про місцеве самоврядування в України.

8. Порядок фінансування підготовки і проведення місцевих референдумів визначається сільською радою.

9. Усі рішення, що стосуються місцевого референдуму, а також проекти рішень, які виносяться на місцевий референдум, підлягають опублікуванню в місцевих засобах масової інформації.


Стаття 17. Загальні збори громадян за місцем проживання

1. Загальні збори громадян за місцем проживання - це збори членів територіальної громади, які проводяться в межах села або його окремих частин - вулиць, кварталів тощо.

2. До компетенції загальних зборів громадян належить:
- розгляд будь-яких питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, в межах Конституції України та законів України, внесення пропозицій відповідним органам і організаціям;
- обговорення проектів рішень сільської ради та їх органів з питань сільського життя;
- внесення пропозицій з питань порядку денного сесій сільської ради та її органів;
- заслуховування інформації сільського голови, посадових осіб місцевого самоврядування села, звітів керівників підприємств, установ і організацій, що належать до комунальної власності територіальної громади, порушення в разі необхідності перед відповідною радою питання про притягнення посадових осіб до відповідальності;
- інформування населення про прийняті радами та їх виконавчими органами рішення, хід їх виконання, про закони України, укази Президента України, інші акти органів законодавчої та виконавчої влади з питань, що зачіпають інтереси територіальної громади;
- утворення органів самоорганізації населення, затвердження їх положень, внесення змін і доповнень до них, вирішення питань про дострокове припинення повноважень (розпуск) органів самоорганізації населення, а також про відставку окремих їх членів;
- розгляд питань про надання допомоги інвалідам, ветеранам війни і праці, одиноким громадянам похилого віку, багатодітним сім'ям та іншим категоріям громадян, внесення відповідних пропозицій на розгляд сільської ради та її органів;
- внесення пропозицій щодо встановлення сільською радою місцевих податків і зборів, оголошення місцевих добровільних позик;
- розгляд питань про найменування, перейменування вулиць, провулків, скверів, парків, внесення пропозицій з цих питань;
- обговорення питань, пов'язаних із залученням населення до ліквідації наслідків аварій і стихійного лиха, сприяння органам місцевого самоврядування, державним органам у проведенні робіт щодо ліквідації наслідків аварій; заслуховування інформації виконавчих органів сільської ради про екологічно небезпечні аварії та ситуації і стан навколишнього природного середовища, а також про заходи, що вживаються з метою його поліпшення;
- розгляд питань про внесення на розгляд сільської ради пропозицій про проведення місцевого референдуму;
- розгляд питань про утворення ініціативних груп всеукраїнського і місцевих референдумів;
- обговорення інших питань, що зачіпають інтереси територіальної громади.

3.Загальні збори громадян мають право звертатися з пропозиціями до сільської ради, інших органів місцевого самоврядування, керівників підприємств, організацій і установ, які зобов'язані розглянути ці пропозиції та інформувати в місячний термін про результати розгляду осіб або органи, за рішенням яких було скликано збори.

4. Порядок проведення загальних зборів громадян проводяться відповідно до постанови Верховної Ради України «Про затвердження Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні» від 17.12.1993 року N 3748-XII.

5. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами та посадовими особами місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ і організацій, яких ці рішення стосуються. Органи та посадові особи місцевого самоврядування, до яких звернулися з пропозиціями загальні збори громадян, повинні розглянути такі пропозиції в 30-денний термін та повідомити в 10-денний термін про результати їх розгляду сільського голову та суб'єктів, за ініціативою яких було скликано збори.

6.Витрати, пов'язані з підготовкою та проведенням загальних зборів громадян, здійснюються за рахунок бюджету села або за рахунок добровільних внесків відповідних жителів села.


Стаття 18. Місцеві ініціативи

1. Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд сільською радою будь-якого питання, віднесеного Конституцією і законами України до відання місцевого самоврядування.

2. З місцевою ініціативою до сільської ради можуть виступити ініціативні групи, сформовані з членів територіальної громади чисельністю не менше 1/100 населення громади,які досягли повноліття.

3. Місцева ініціатива вноситься не пізніше, ніж через 10 днів після прийняття рішення ініціативною групою до сільської ради в письмовому вигляді та оформлюється відповідно до Регламенту відповідної ради.

4. Сільська рада розглядає питання, внесені в порядку місцевої ініціативи на чергових пленарних засіданнях ради з обов'язковою участю членів ініціативної групи.

5. Рішення, що прийняті сільською радою з питань, які внесені в порядку місцевої ініціативи, доводяться до відома територіальної громади не пізніше ніж через 25 днів після прийняття рішення.


Стаття 19. Громадські слухання

1. Громадськими слуханнями є зустрічі членів територіальної громади з сільським головою, депутатами відповідних рад, посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких:
- заслуховується інформація про вирішення окремих питань, які зачіпають інтереси всіх членів територіальної громади або її окремих частин;
- порушуються питання та вносяться пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування;
- обговорюються та вносяться пропозиції до проектів рішень сільської ради, її виконавчого комітету, розпоряджень сільського голови.
- інші питання, які передбачені для розгляду чинним законодавством України.

2.У громадських слуханнях на добровільних засадах мають право брати участь усі члени територіальної громади.

3. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік.

,p> 4. Громадські слухання скликаються у відповідності з Положенням, затвердженим Петриківською сільською радою.


Стаття 20. Звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування

1. Члени територіальної громади мають право особисто звертатися до органів і посадових осіб місцевого самоврядування із зауваженнями, скаргами, пропозиціями з питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, а також із заявами або клопотаннями щодо реалізації своїх законних прав та інтересів і скаргами про їх порушення у межах повноважень, визначених законодавством для органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування зобов'язані приймати до розгляду заяви громадян і реагувати на них згідно із чинним законодавством України.

3. Звернення може бути індивідуальним, якщо подане окремим громадянином, або колективним, якщо подане групою громадян.

4. Індивідуальне звернення може бути усним, викладеним громадянином на особистому прийомі, або письмовим, яке надсилається поштою або передається (реєструється) в установленому порядку до відповідного органу чи посадової особи місцевого самоврядування.


Стаття 21. Участь у роботі органів місцевого самоврядування та робота на виборних посадах місцевого самоврядування

1. Члени територіальної громади можуть бути присутніми на відкритих засіданнях сільської ради.

2 . Члени територіальної громади мають право брати участь у засіданнях відповідного органу самоорганізації населення.

3. Члени територіальної громади, які мають право голосу на місцевих виборах, можуть бути обраними депутатами сільської ради, сільським головою.

4.Члени територіальної громади, які мають право голосу на місцевих виборах, можуть бути обраними посадовими особами органів самоорганізації населення.


Стаття 22. Участь у здійсненні місцевого самоврядування місцевих осередків політичних партій, громадських організацій, професійних і творчих спілок

1. Члени територіальної громади можуть брати участь у здійсненні місцевого самоврядування через участь у діяльності зареєстрованих в установленому законом порядку місцевих осередків політичних партій, громадських організацій, професійних і творчих спілок.

2. Місцеві осередки політичних партій, громадських організацій відповідно до законодавства:
- беруть участь у місцевих виборах;
- через своїх депутатів сільської ради беруть участь у виробленні та здійсненні політики села;
- сприяють залученню членів територіальної громади до обговорення важливих питань соціально-економічного та культурного розвитку села тощо.

3.Місцеві осередки політичних партій відповідно до Закону України «Про політичні партії в Україні» можуть вносити до органів місцевого самоврядування пропозиції, які обов'язкові для розгляду відповідними органами в установленому порядку.

4.Не допускається створення і діяльність структурних осередків політичних партій у виконавчих органах місцевого самоврядування.

5.Органам та посадовим особам місцевого самоврядування заборонено відокремлювати у своєму ставленні певні політичні партії чи надавати їм привілеї, а також сприяти політичним партіям, якщо інше не передбачено законом, у провадженні їх діяльності.


Стаття 23. Інші форми участі членів територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування

1. Перелік форм участі жителів села у здійсненні місцевого самоврядування, визначений цим Статутом, не є вичерпним.
Органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють становленню нових форм участі жителів села у здійсненні місцевого самоврядування, в тому числі участь на громадських засадах у роботі комісій, які утворюються при органах місцевого самоврядування, участь у роботі консультативно-дорадчих рад, положення про які визначаються рішенням відповідного органу місцевого самоврядування тощо.


Стаття 24. Масові заходи жителів села

1. Жителі села відповідно до Конституції України мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи, демонстрації й інші масові заходи.

2. Питання проведення масових заходів на території села визначається виконавчим комітетом сільської ради відповідно до чинного законодавства.


Стаття 25. Соціально - політичні конфлікти і шляхи їх подолання

1. Органи місцевого самоврядування дотримуються у своїй діяльності принципів громадянського миру та злагоди між членами територіальної громади, захисту прав, поваги гідності й інтересів різноманітних соціальних, етнічних і релігійних груп громадян.

2.У разі виникнення конфлікту передбачається погоджувальна процедура, порядок вирішення якого затверджується виконавчим комітетом сільської ради.

3.У передбачених законодавством випадках конфлікти вирішуються в судовому порядку.


Стаття 26. Право на охорону здоров’я і медичну допомогу

1. Кожен член територіальної громади має право на охорону здоров’я та медичну допомогу. Охорона здоров’я мешканців села забезпечується фінансуванням з районного бюджету соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.

2. У комунальних закладах охорони здоров’я селища медична допомога надається безоплатно в межах визначеного законом гарантованого мінімуму.

3. Сільська влада сприяє розвиткові приватної медицини та залученню на законних підставах коштів громадян, підприємств, установ і організацій усіх форм власності для забезпечення ефективної медичної допомоги в комунальних лікувальних закладах села.


Стаття 27. Право на чисте повітря

1. Члени територіальної громади мають право дихати чистим повітрям.

2. На території села забороняється куріння в службових приміщеннях органів державної влади і органів міського самоврядування, в усіх навчальних, лікувально-профілактичних закладах, у закладах культури, фізкультури і спорту, у громадському транспорті, у місцях загального користування (у під’їздах, на сходових майданчиках багатоквартирних будинків тощо). У місцях проведення масових заходів (на стадіонах та в інших спортивних спорудах, палацах культури, кінотеатрах тощо) куріння можливе тільки у спеціально відведених для цього місцях. Забороняється продаж тютюнових виробів особам віком до 18 років.

3. На території села забороняється спалювати сміття, сухе листя, підпалювати суху траву.

4. На території села забороняється експлуатувати транспортні засоби та інші пересувні засоби і установки, що не відповідають екологічним вимогам і забруднюють повітря.

5. За забруднення атмосферного повітря громадянами та юридичними особами настає, відповідно до чинного, законодавства адміністративна, цивільна та кримінальна відповідальність.



РОЗДІЛ 1V
ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ

Стаття 28. Система органів самоорганізації населення

1. Органи самоорганізації населення - це представницькі органи, що створюються частиною жителів, які проживають на відповідній території у межах села.

2. Органи самоорганізації населення створюються за територіальною ознакою.

3. Органи самоорганізації населення мають такі види: - вуличні комітети, які діють у межах однієї або кількох вулиць;

4. Органи самоорганізації населення діють на підставі Конституції України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, Статуту територіальної громади села, розпоряджень сільського голови, виданих у межах своїх повноважень, рішень сільської ради та її виконавчого органу, рішень зборів громадян за місцем проживання, які його обрали, та положення про цей орган.

5. Обирати та бути обраними до органів самоорганізації населення можуть громадяни України, які мають право голосу на виборах та референдумах і проживають на відповідній території.


Стаття 29. Порядок створення та діяльності органів самоорганізації населення

1. Правовий статус, порядок створення та діяльності органів самоорганізації населення визначається законодавством України.

2. До набуття чинності відповідних законів України правовий статус, повноваження, порядок створення та діяльності органів самоорганізації населення визначається цим Статутом та сільською радою.


Стаття 30. Територія, в межах якої діють органи самоорганізації населення

1. Територія, в межах якої діють органи самоорганізації населення, визначається рішенням сільської ради, виходячи з пропозиції жителів, з урахуванням територіальної доцільності, соціально-економічної цілісності, спільності інтересів певних груп населення тощо.

2. Вуличні, комітети можуть діяти як самостійні органи самоорганізації населення і як складові, відповідно, вуличних, квартальних комітетів за рішенням загальних зборів громадян, які обрали ці органи самоорганізації населення.


Стаття 31. Порядок створення органу самоорганізації населення

1. Створення органу самоорганізації населення може ініціюватися сільським головою, сільською радою, депутатом сільської ради відповідного виборчого округу або за ініціативою не менше, ніж 5 відсотків від загальної кількості членів територіальної громади, які проживають на відповідній території та мають право голосу на місцевих виборах.

2. Положення про орган самоорганізації населення приймається зборами громадян за місцем проживання та затверджується сільською радою.

3. Питання про створення органу самоорганізації населення, внесене на розгляд сільської ради, розглядається на найближчому її засіданні за участю представників ініціаторів створення органу самоорганізації населення.

4. Рішення сільської ради про створення органу самоорганізації населення доводиться до відома територіальної громади села.

5. Загальні збори громадян щодо створення органу самоорганізації населення скликаються сільським головою за ініціативою сільської ради, депутата сільської ради відповідного округу.

6. Орган самоорганізації населення обирається зборами громадян за місцем проживання. Загальний склад органу самоорганізації населення визначається зборами громадян за місцем проживання.


Стаття 32. Фінансова та матеріальна основа органів самоорганізації населення

1. Фінансовою основою діяльності органу самоорганізації населення є кошти відповідного місцевого бюджету, а також власні кошти, які формуються з:
- добровільних внесків фізичних і юридичних осіб;
- інших надходжень, не заборонених законодавством.

2. Орган самоорганізації населення самостійно використовує фінансові ресурси, отримані з місцевого бюджету, для виконання делегованих повноважень на цілі та в межах, визначених радою, а також добровільні внески фізичних і юридичних осіб та інші надходження, не заборонені законодавством.

3. Матеріальною основою діяльності органу самоорганізації населення є майно, передане йому радою в оперативне управління, та його власне майно, яке складається з:
- добровільних майнових внесків фізичних і юридичних осіб;
- майна, придбаного органом самоорганізації населення за власні кошти.

4. Органи самоорганізації населення для виконання своїх повноважень користуються майном, придбаним ними або переданим їм в оперативне управління відповідними радами, згідно з його призначенням.


Стаття 33. Організація роботи органу самоорганізації населення

1. Формою роботи органу самоорганізації населення є засідання.

2. Засідання органу самоорганізації населення скликаються його керівником або заступником керівника за необхідності, але не менше одного разу на квартал.

3. Порядок позачергового скликання засідання органу самоорганізації населення визначається Положенням про цей орган.

4. Засідання органу самоорганізації населення є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини його загального складу.

5. Для забезпечення роботи орган самоорганізації населення може утворювати комісії, робочі групи, інші свої органи в порядку, визначеному Положенням про цей орган.

6. Орган самоорганізації населення з питань, віднесених до його повноважень, може приймати рішення організаційно-розпорядчого характеру.

7. Рішення органу самоорганізації населення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загального складу цього органу.

8. Рішення органу самоорганізації населення, що не відповідають чинному законодавству або прийняті з питань, не віднесених до його повноважень, скасовуються відповідною радою.


Стаття 34. Правовий статус членів органу самоорганізації населення

1. Правовий статус членів органу самоорганізації населення визначається Положенням про цей орган.

2. Члени органу самоорганізації населення виконують свої обов'язки на громадських засадах.

3. За рішенням зборів громадян за місцем проживання керівник і секретар цього органу можуть працювати в ньому на постійній основі з оплатою їхньої праці за рахунок власних коштів органу самоорганізації населення.


Стаття 35. Порядок припинення діяльності органу самоорганізації населення

1. Порядок припинення діяльності органу самоорганізації населення визначається Положенням про орган самоорганізації населення.


2. У разі припинення діяльності органу самоорганізації населення майнові питання вирішуються відповідно до Положення про цей орган та чинного законодавства:
- майно, надане органу самоорганізації населення у користування підприємствами, установами, об'єднаннями громадян або громадянами, повертається його колишньому власнику;
- фінансові ресурси та майно, що були передані сільською радою в оперативне управління органу самоорганізації населення, що
припинив свою діяльність, передаються сільській раді;
- власні фінансові ресурси органу самоорганізації населення, що припинив свою діяльність, використовуються на цілі та в порядку, встановленому зборами громадян за місцем проживання, що створили цей орган.

3. Повноваження органу самоорганізації населення можуть бути достроково припинені у разі:
- невиконання рішень сільської ради, її виконавчого комітету - за рішенням відповідної сільської ради, яка дала дозвіл на його створення;
- невиконання своїх повноважень, а також саморозпуску - за рішенням загальних зборів громадян за місцем проживання.

4. Орган самоорганізації населення припиняє свої повноваження також у разі перебудови вулиць, кварталів, у межах яких вони діють, якщо така перебудова, реорганізація пов'язана з відселенням (переселенням) жителів, які брали участь у зборах, що заснували цей орган.


РОЗДІЛ V
ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ СЕЛА

Стаття 36. Місцеве планування

1. Завдання місцевого планування полягає в ефективній координації процесів землекористування, приватного та громадського будівництва.

2. Органи місцевого самоврядування визначають порядок використання земельних ділянок під забудову в процесі складення та затвердження планів землекористування.

. Органи місцевого самоврядування контролюють процеси будівництва та виконання власних планів перспективного розвитку через використання наданого законом права щодо надання дозволів та координації діяльності суб'єктів будівництва на території села.

4. Сільська рада має надане законом право стосовно відведення землі, що належить територіальній громаді, а також право щодо визначення особливих умов у разі забудови важливих для життєдіяльності територіальної громади земельних ділянок.

5. З метою розвитку окремих територій села може прийняти рішення щодо використання капіталовкладень на будівництво мереж електро та водопостачання, а також стимулювати залучення приватних коштів.

6. Планування будівництва здійснюється в два етапи: складення відповідно до встановленого порядку плану землекористування та складення плану забудови.

7. План землекористування, затверджений рішенням ради, є актом нормативно-правового характеру, що є обов'язковим для виконання органами та посадовими особами місцевого самоврядування, які повинні погоджувати з ним у процесі подальшого планування всі інші рішення.

8. Затверджений план забудови села є обов'язковим для виконання на території села всіма громадянами, їх об'єднаннями, установами, юридичними особами та іншими територіальними громадами.

10.Органи місцевого самоврядування можуть залучати до розробки плану забудови представників громадськості, виносити це питання на громадське обговорення та загальні збори. Проект плану забудови оприлюднюється і вноситься на затвердження лише після обговорення пропозицій та зауважень, що надійшли до органів місцевого самоврядування.


Стаття 37. Економічний розвиток села

Економічний розвиток села спрямований на укріплення та зростання інфраструктури села, розширення і підвищення якості товарів і послуг, активізацію участі жителів у фінансово-господарській діяльності в селі.


Стаття 38. Діяльність з вирішення екологічних питань села

1. Діяльність з вирішення екологічних питань села орієнтована на вироблення екологічних норм, підготовку екологічних проектів та їх реалізації в інтересах громадян з метою рекреації територій села, підтримку на них нормального екологічного балансу, створення сприятливих екологічних умов для праці та життя людей, а також формування системи контролю за станом навколишнього середовища та налагодження системи відповідного інформування органів місцевого самоврядування, підвищення якості навколишнього середовища, формування здорового способу життя людей.

2.Діяльність з вирішення екологічних питань села реалізується за допомогою складання спеціальних програм екологічного розвитку села, розробки екологічних розділів у програмах соціально-економічного розвитку територіальної громади, виділення бюджетного фінансування екологічних проблем, вироблення санкцій до порушників екологічних норм, розробки і реалізації екологічних проектів.

3. Сільська рада не рідше одного разу на рік розглядає на своїх засіданнях питання щодо екологічної ситуації та контролю за ходом виконання запланованих заходів з її поліпшення.


Стаття 39. Розвиток науки і освіти, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, культури і мистецтва

1. Виконавчий комітет сільської ради в рамках своїх повноважень забезпечує розвиток соціально-культурної сфери життєдіяльності села - освіти, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, культури і мистецтва тощо.

2. Пріоритети соціально-культурного розвитку села визначаються сільською радою щорічно на першій сесії сільської ради наступного року.

3. Сільський голова особисто контролює забезпечення діяльності освіти та охорони здоров'я, надає сприяння розвитку фізкультури і спорту, підтримує заклади та діячів культури і мистецтва.


Стаття 40. Забезпечення громадського порядку та громадської безпеки

Органи місцевого самоврядування, в межах наданих їм законодавством повноважень, розробляють та впроваджують заходи з охорони громадського порядку та громадської безпеки з таких основних напрямів:
- запобігання вчиненню злочинів та правопорушень шляхом здійснення правоохоронними органами регулярних профілактичних заходів на території села;
- запобігання підлітковій злочинності;
- врегулювання виконавчим комітетом сільської ради питань щодо проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням громадського порядку під час їх проведення;
- налагодження системи постійно діючого взаємозв'язку та обміну інформацією з відповідних питань між виконавчим органом сільської ради, членами територіальної громади та правоохоронними органами;
- організація та забезпечення відповідного освітлення села в цей період;
- організація безпеки дорожнього руху;
- сприяння органам внутрішніх справ у забезпеченні додержання правил паспортної системи тощо.


Стаття 41. Соціальний захист населення

1. Соціальний захист населення вважається найважливішим пріоритетом діяльності органів місцевого самоврядування, здійснюється відповідно до законодавства України.

2. Соціальний захист будується на принципах гуманізму, адресності, соціальної справедливості.

3. Сільська рада може здійснювати додаткові заходи соціального захисту тих чи інших груп населення, що повинні бути підтверджені бюджетним фінансуванням.

4. З метою зниження безробіття сільська рада щорічно приймає програму громадських робіт, контролює її виконання, стимулює зростання трудової зайнятості населення, сприяє розвитку сільського ринку праці, підтримує підприємства, які утворюють нові робочі місця.


Стаття 42. Пільги, гарантії і порядок їх встановлення і зняття

1. На території села чинні всі пільги і компенсації, встановлені законодавством України.

2. Основними принципами встановлення і зняття пільг є їх обґрунтованість, перевага грошової форми, рівність усіх членів територіальної громади пільгової категорії, систематичність.

3. Розміри, порядок установлення додаткових пільг і гарантій та їх зняття визначаються рішеннями сільської ради.

4. Пільги можуть передбачати: грошові виплати, безкоштовне користування послугами, одержання гарантій.


Стаття 43. Підтримка благодійництва, меценатства та спонсорства

1. Під благодійництвом, меценатством та спонсорством слід розуміти:
- благодійництво - добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги;
- меценатство - добровільна безкорислива діяльність фізичних осіб у матеріальній, фінансовій та іншій підтримці набувачів благодійної допомоги;
- спонсорство - добровільна безприбуткова участь фізичних та юридичних осіб у матеріальній підтримці благодійної діяльності з метою популяризації винятково свого імені, торгової марки, назви.

2. Підтримка благодійності, меценатства та спонсорства припускає:
- доведення фактів цієї діяльності до жителів села через засоби масової інформації;
- заохочення шляхом зниженням ставок місцевих податків.


РОЗДІЛ VI
ФІНАНСИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ СЕЛА

Стаття 44. Загальні принципи фінансової діяльності територіальної громади

1. Фінансова діяльність територіальної громади має на меті:
- створення відповідних механізмів регулювання процесів економічного та соціального розвитку, що відіграватимуть у них стимулюючу та координуючу роль;
- запровадження відповідних фіскальних інструментів, що дозволятимуть створювати механізми щодо формування надійної бази власних надходжень та сприятимуть розвиткові економічних процесів на території села;
- забезпечення процесів надання громадських послуг у соціальній та житлово-комунальній сферах; формування системи соціального захисту населення, притаманної ринковій економіці;
- сприяння розвиткові інвестиційних процесів, спрямованих на формування сучасної інфраструктури комунального господарства;
- якісне виконання повноважень, делегованих органам місцевого самоврядування.

2. Фінансова діяльність територіальної громади відбувається на засадах:
- планування фінансових ресурсів;
- першочергового забезпечення потреб, які мають важливе значення для розвитку територіальної громади та соціально-економічного благополуччя її членів;
- урахування загальнодержавних інтересів;
- прозорості, регулярного інформування, винесення на обговорення питань фінансового планування, інвестиційної діяльності, проектів сільського бюджету та забезпечення доступу до здійснення контролю з боку громадськості;
- застосування новітніх технологій у здійсненні фінансового менеджменту та використання широкого спектру фінансових інструментів, притаманних ринковій економіці.


Стаття 45. Планування фінансових ресурсів

1. З метою оптимального вирішення питань, що належать до відання місцевого самоврядування та закладення чітких бюджетних орієнтирів, органи місцевого самоврядування запроваджують систему середньострокового фінансового планування, що передбачає фінансовий розвиток громади протягом п'яти років.

2. Фінансовий план містить прогнозовані бюджетні видатки та надходження, а також запропоновані заходи щодо забезпечення бюджетної збалансованості у наступних роках. Основою для планування фінансових ресурсів має бути інвестиційна програма, що складається виконавчими органами. Фінансовий план та інвестиційна програма щороку коригуються відповідно до потреб розвитку територіальної громади.

3. Фінансове планування відбувається на таких засадах:
- виявлення визначальних факторів перспективного розвитку;
- обґрунтування рішень та програм, що впливатимуть на визначення перспективних завдань та планування видатків.


Стаття 46. Повноваження щодо фінансових зобов'язань

1. Органи місцевого самоврядування беруть на себе зобов'язання щодо виплати коштів на здійснення інвестицій та заходів, спрямованих на їх залучення, лише в тому випадку, якщо це передбачено положеннями бюджетного планування.

2. Обсяги фінансових зобов'язань розраховуються відповідно до передбачених бюджетних можливостей наступних трьох років.

3. У виняткових випадках калькуляція зобов'язань може здійснюватися на весь період реалізації інвестиційного проекту. Органи місцевого самоврядування беруть на себе такі зобов'язання лише за умов наявності виважених та переконливих розрахунків, які свідчать про те, що обсяги зазначених зобов'язань не несуть загрози щодо розбалансування бюджетів наступних років.

4. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо надання зобов'язань діють до затвердження бюджету наступного року.


Стаття 47. Фінансування витрат, пов'язаних із здійсненням органами місцевого самоврядування повноважень органів виконавчої влади та виконанням рішень органів державної влади

1. Держава фінансує у повному обсязі здійснення органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади. Кошти, необхідні для здійснення органами місцевого самоврядування цих повноважень, щороку передбачаються в Законі України про Державний бюджет України.

2. Рішення органів державної влади, які призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування, обов'язково супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів. Указані рішення виконуються органами місцевого самоврядування в межах переданих їм фінансових ресурсів. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами, компенсуються державою.


Стаття 48. Утворення цільових фондів

1. Сільська рада може утворювати цільові фонди, які є складовою спеціального фонду відповідного місцевого сільського бюджету.

2. Порядок формування та використання цільових фондів визначається положенням про ці фонди, що затверджується сільською радою.


Стаття 49. Місцеві податки і збори

1. Сільська рада відповідно до закону встановлює місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.


РОЗДІЛ VII
МАЙНО ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Стаття 50. Право комунальної власності

1. Територіальній громаді села належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, у тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом від умерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

2. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальній громаді безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна в порядку, встановленому законом.

3. Територіальна громада села безпосередньо або через органи місцевого самоврядування може об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності.

4. Сільська рада від імені та в інтересах територіальної громади відповідно до закону здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, у тому числі виконує всі майнові операції, може передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

5. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються сільською радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до місцевого бюджету і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетом розвитку.

6. Майнові операції з об'єктами права комунальної власності не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

7. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальної громади і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

8. Сільська рада мають право:
- вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність територіальної громади підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальної громади;
- на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об'єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальної громади;
- мати об'єкти комунальної власності за межами адміністративно-територіальної одиниці.


РОЗДІЛ VIII
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 51. Порядок прийняття і реєстрації Статуту

1. Статут затверджується на пленарному засіданні сільської ради більшістю голосів депутатів від загального складу ради.

2. Статут набуває чинності з дня його державної реєстрації в органах Міністерства юстиції.


Стаття 52. Порядок внесення змін та доповнень до Статуту

1. Зміни та доповнення до Статуту вносяться сільською радою більшістю голосів депутатів від загального складу ради.

2. Право внесення проектів змін та доповнень до Статуту мають сільський голова, виконавчий комітет сільської ради, депутати сільської ради, постійні комісії сільської ради, загальні збори громадян. Відповідні зміни та доповнення до Статуту вносяться також сільською радою за результатами місцевого референдуму.

3. Про внесення змін до Статуту сільський голова у п'ятиденний термін повідомляє орган, що здійснив реєстрацію Статуту.


Стаття 53. Контроль за виконанням Статуту та його зберігання

1. Контроль за виконанням Статуту здійснюють сільська рада, сільський голова, інші органи і особи в порядку, передбаченому цим Статутом і чинним законодавством України.

2. Статут у трьох ідентичних примірниках зберігається в сільській раді, районному архіві, органі, що здійснив його реєстрацію.

Схожі новини по темі Статут



Коментарі:

Контроль за виконанням Статуту здійснюють сільська рада, сільський голова, комітет громадських представників, голова комітету громадських представників, інші органи та особи, в порядку передбаченому Статутом  та чинним законодавством України.  


Прокоментувати статтю: