Народний календар. Лютий


1 ЛЮТОГО - МАКАРА

Від імені ченця IV ст. Макарія Великого, Єгипетського. Він був учнем Антонія Великого. Життя його пройшло в Єгипті, де він уславився аскетизмом і богословськими працями. Помер у 391 р.

За спостереженнями селян, ясний, сонячний Макарів день — до ранньої весни, якщо завірюха — то на всю Масляну. У давнину казали: «Який Макар, такий і товар». «Якщо погода ясна, стверджує інше прислів’я, то і весна буде красна», себто рання й тепла.


2 ЛЮТОГО - ЮХИМА

На честь Евфимія Великого, ченця V ст., який вважається отцем Палестинських пустельників. Святий Євфимій заснував лавру, в якій ввів суворі правила, мав дар цілителя і чудотворця. Помер у 473 р. Цього ж дня церква вшановує і Євфимія Печерського. Він жив у XIII або XIV ст., у Києво-Печерському монастирі, прийняв схиму, мав дар зціляти людей. Афанасій Кальнофойський, письменник і чернець цього монастиря, який жив у XVII ст., в своїй книзі «Тератургіма» згадує ремінний хрест Євфимія, від благословення яким недужі зцілялись. У народі побутує думка, що коли на Юхима сонячно, то весна має бути погожою, а якщо хмарно, слід чекати пізніх заметілей.


3 ЛЮТОГО - МАКСИМА, МАКСИМІВ ДЕНЬ

Названий іменем Максима Сповідника, видатного візантійського філософа, богослова і церковно-політичного діяча. Народився він близько 580 р. Був секретарем імператора, потім прийняв чернецтво. Його вчення, що Ісус має дві волі — людську і божественну, утвердилось у православ'ї, і Максима згодом назвали сповідником віри. В центрі його філософських інтересів стоїть проблема людини й її високого призначення. Максим Сповідник — автор афоризмів про духовне кохання та багатьох інших творів. На початку 662 р. його судили, піддали бичуванню, потім відрізали язика і праву руку. В тому ж році він помер на шляху в кавказьке заслання.


4 ЛЮТОГО -ТИМОФІЯ-НАПІВЗИМНИКА

Встановлений на честь апостола Тимофія, улюбленого учня і супутника апостола Павла. Саме Павло настановив Тимофія єпископом Ефеса — малоазійського торгового міста при Егейському морі. Близько 96 р. під час поганського свята Тимофій був побитий камінням розлюченими язичниками. В Україні цього святого називають Напівзимником, тому що близько дня його пам'яті (за старим стилем 22 січня) припадає половина зими. Морози цієї пори звуться Тимофіївськими. Після них спостерігається потепління.

Багато снігу на Тимофія обіцяє щедрий врожай зернових. А якщо опівдні видно сонце, то це вказує на ранню весну. «Якщо Напівзимпиця дорогу перемете, то корінь підмете», Якщо схопиться хурделиця, то ввесь тиждень буде негожий; коли ж опівдні усміхнеться сонце, то закличе в гості ранню весну.


5 ЛЮТОГО - СПОМИНИ VI ВСЕЛЕНСЬКОГО СОБОРУ

Суто церковне свято, яке має нагадати про важливу подію в історії християнства. Це зібрання вищих церковних ієрархів проходило в 680-681 рр. у Константинополі. Собор проголосив, що Христос має дві сутності: людську і божественну, причому людська підкоряється божественній. Учасники собору визначили також з посиланнями на Біблію, дату створення світу і людей в 5508 р. до народження Ісуса Христа (нової ери).


6 ЛЮТОГО - ОКСАНИН ДЕНЬ, АКСЕНІЇ-НАПІВЗИМНИЦІ

Жінки, які носять ім'я Оксана, Ксенія та похідні від нього, святкують свої іменини. Назва дня пов'язується з іменами святої черниці Ксенії, котра жила в V ст., і блаженної Ксенії Петербурзької. Остання була дружиною співака придворного хору. Він раптово помер, і 26-річна вдова вирішила почати найголовніший християнський подвиг — вважатися божевільною. Ксенія 45 років юродствувала, блукаючи вулицями Петербурга. Вона мала дар пророцтва, допомагала бідним. Померла близько 1803 р. У сільськогосподарському побуті цей день інколи називають днем Аксенії-напівзимниці, оскільки за старим стилем минуло пів зими. Побутує також інша назва — Аксенія-напівхлібниця: вважається, що до нового врожаю залишилося пів строку. Цього дня було прийнято ворожити щодо нового врожаю. Здавна день Ксенії був добрим показником весняної погоди: коли тепло, ясно та ще й сонячно, то й весна буде такою ж.

Яка Оксана, така й весна. В лютім Дорота заповідав сніги та болота. Коли день ясний і тихий, то весна буде гожою; якщо в обід сонце, то рання весна, а коли хурделиця, то затяг¬неться надовго.


7 ЛЮТОГО - ГРИГОРІЯ БОГОСЛОВА

Встановлено на честь одного із засновників християнської церкви. Народився близько 330 р., був архієпископом Константинопольським. За глибокі знання в божественній науці його назвали Богословом. У його вченні про Богопізнання основне місце відведено розуму. Григорій Богослов є автором багатьох проповідей, написаних з використанням правил античної риторики. Помер у 389 р.

За старих часів на Григорія визначали погоду на наступну зиму. Який день зранку до полудня, такою буде й перша половина наступної зими, а погода з полудня до вечора визначає другу половину.


8 ЛЮТОГО - ДАВИДА III, ЦАРЯ ІВЕРІЇ ТА АБХАЗІЇ, НАПІВХЛІБНИЦІ

Він більш відомий під ім'ям Давида Будівника, відновителя Грузії. Походив з династії Багратіонів. Народився близько 1073 р. Його боротьба проти іноземних загарбників сприяла утворенню незалежної грузинської держави. Провів реформу церковного устрою і державного управління, заохочував розвиток економіки, торгівлі і культури. При ньому було засновано знаменитий Гелатський монастир (біля сучасного Кутаїсі) — центр освіти, передової філософської думки і мистецької культури Грузії. Помер Давид у 1125 р.

З Напівхлібницією пов'язували перелом зими, тому казали: «Який день, така й весна».


9 ЛЮТОГО - ІОАННА ЗОЛОТОУСТОГО

День пам'яті видатного візантійського богослова IV ст. Встановлений з нагоди перенесення його мочей. Він помер у 407 р. на Кавказі — в Команах, а в 438 р. його останки були перенесені в Константинополь і поховані в храмі святих Апостолів.


10 ЛЮТОГО - ОХРІМА, ЄФРЕМА, ЮХИМА, ЄФРЕМІВ ДЕНЬ

Від імені сирійського богослова, письменника і поета IV ст. Єфрема Сирина. Він написав багато промов і гімнів з приводу церковних свят, склав сказання про Прекрасного Йосифа. Його вплив простежується у творчості таких видатних українських письменників, як Іларіон і Кирило Туровський. Цього ж дня вшановується пам'ять Єфрема Печерського. Він походив із знатного боярського роду, замолоду постригся в ченці Києво-Печерського монастиря. Потім перебував у Константинополі. Там переписав і переслав у Київ статут Студійського монастиря для запровадження серед печерської братії. Згодом був висвячений у єпископи на Переяславську кафедру. Там розгорнув діяльність по спорудженню оборонних кам'яних стін, був ініціатором будівництва перших в Україні прочанських будинків, громадських лазень і шпиталів, де відвідувачам надавалась безплатна лікарська допомога. Помер, імовірно, в 1098 р. За повір'ям, на Єфрема рівно опівночі виходить з-під печі домовик, тому з давніх часів прийнято задобрювати його, залишаючи йому їжу — горщик каші.

«Не до доброго літа Єфремів вітер». Якщо вітряно, то літо буде мокрим, бо «Юхим приніс вітер на сире літо»



Прокоментувати статтю:

Напівжирний Нахилений текст Підкреслений текст Перекреслений текст | Вирівнювання по лівому краю По центру Вирівнювання по правому краю | Вставка смайликів Зображення Вибір кольору | Прихований текст Вставка цитати Перетворити вибраний текст з транслітерації в кирилицю Вставка спойлеру

Посівний календар

Місячний посівний календар 2017, живемо в гармонії з природою

Місячний посівний календар 2017, живемо в гармонії з природою

Місячний посівний календар 2017, один з найбільш поширених чинників, якому намагаються слідувати...